МАТРИЦИЗМ ЯК ЕЗОТЕРИЧНА ШТУЧНА РЕЛІГІЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРОСОФСЬКИЙ ОГЛЯД

Анотація

У статті досліджено феномен появи та функціонування штучної релігії матрицизму, що виникла у фан-спільноті фільму «Матриця», розглянуто постмодерний «текучий» спосіб буття цієї релігії та досліджено паралелі з джедайством. Але коли джедайство було адаптацією до реальності штучної релігії, вигаданої для сюжету фільму «Зоряні війни», та поширилося у великих фан-спільнотах, то матрицизм натомість уникає масовізації. Проаналізовано догматику матрицизму – першої штучної релігії на основі кінематографічного сюжету, яка спробувала стати езотеричною і якій, схоже, це вдалося, навіть враховуючи складності для приховування своєї діяльності у сучасному мережевому суспільстві. Першою з релігій, що постали з популярного кінематографу, матрицизм проголошує таїнством вживання психоделіків, які подосі зостаються забороненими в більшості країн, і вже цим суттєво вирізняється серед штучних релігій. Висунуто гіпотезу про створення матрицизму дискордіанцями, чи, принаймні, людьми, які добре знають цю релігію, оскільки глибше порівняння цих двох штучних релігій показує багато спільних рис, постулатів, збіжність аксіологічних настанов. Серед іншого, відзначено попит на якісно розроблені та максимально реалістичні релігії з боку кінематографу, що, на нашу думку, призведе до створення подібних продуманих і якісних релігій у майбутньому. У матрицизмі виразно простежується зв’язок з важливими буддистськими, індуїстськими ідеями, зокрема з концепцією майї як ілюзії, яка стає на заваді пізнанню реальності, яка, в суто постмодерністському баченні сприймається як багатошарова. У філософсько-релігійний синтез матрицизму увійшли ідеї гностицизму, зокрема його бачення Творця як обмеженого та недосконалого, та віри бахаї, у якій матрицисти знаходять першу згадку концепції матриці. В сюжетах фільмів «Матриці» для увиразнення цієї концепції використано потужні можливості, які з’явилися в комп’ютерну епоху, досягнення технокультури. Мотив самопізнання тут також має буддистсько-гностичне підґрунтя. Як і більшість шкіл буддизму, матрицизм не прагне поширювати своє вчення, та претендує на езотеричність. Функціонування штучної релігії кінематографічного, тобто поп-культурного походження, яка прокламує езотеричну онтологію є новим для релігій такого походження. Наголошено деякі теоретичні проблеми, які цей рух, як і ряд подібних, постулюють для релігієзнавства вже самим фактом свого існування. Зокрема, важливо розуміти підстави, з огляду на які дискримінують подібні феномени. Складною є і проблема рецепції таких явищ дослідниками-релігієзнавцями. Адже тут кінофільм, явище масової культури, жанр переважно розважальний, використовується як сакральний текст. Для пояснення феномену варто залучати концепцію гіперреальності та гіпертексту, тим більш що сама релігія має виразно текстове походження. Очевидним видається вплив філософії, аксіології та естетики постмодернізму з його релятивізмом та відмовою від ієрархізації й пошуку єдино правильної абсолютної істини. Для матрицизму має значення саме прагнення до трансценденції та пошуку вищих смислів. Матрицизм підтверджує розвиток явища, яке пов’язували насамперед із джедайством: штучні релігії, створені кінематографом, можуть продовжувати функціонувати у реальному світі. Тож секуляризація може інтерпретуватися не як зникнення релігій, а як видозміна виявів релігійності у світі, де різношаровість і відносність реальності має все більше значення. Для всебічного осмислення таких процесів потрібна співпраця релігієзнавців із культурологами та мистецтвознавцями.