Релігія – невід'ємна складова етнонаціональної свідомості
DOI:
https://doi.org/10.32420/2009.50.2047Анотація
Проблема етнічної самоідентифікації стала особливо актуальною в ХХХХІ ст. внаслідок світових глобалізаційних процесів. Вона давно вийшла поза рамки суто наукової і набула соціально-політичного значення, особливо щодо т. зв. національних меншин, які проживають у діаспорі.
Характер етносамоідентифікації особистості визначають три відмінні, однак тісно взаємопов‘язані чинники: це релігія, культура та держава. Релігія або нова релігійна ідея стає домінантою формування нового етносу, саме релігія визначає основні культурі характеристики кожного народу. Релігія та культура (в широкому розумінні цього терміну) проявляються в певному державному просторі, тому характер їхнього функціонування значною мірою залежить від держави. Однак відносини держави та культури – це результат взаємодії двох векторно протилежних процесів: з одного боку – це тенденція до формування єдиного просторово-часового – державного – поля культури з уніфікованими нормами, цінностями, світоглядом та світобаченням (одна держава, один народ, одна культура); з іншого – прагнення різних етнорелігійних груп зберігати свою просторову нішу та розвивати власну релігійно-культурну та правову специфіку.