Дослідження Вірменського християнства: нові методологічні підходи

  • І. Гаюк

Анотація

Становлення особливостей Вірменського християнства, трансформація Вірменської Церкви на українських землях – цікава і малодосліджена в Україні тема, що є тісно пов‘язаною з невирішеними й понині проблемами розколу християнства та виникненням у ньому різних течій. Звертаючись до історіографічного аналізу джерел, що присвячені цій проблемі, дослідник Вірменської Церкви постає перед необхідністю по-новому підійти до вивчення цього феномену, по-сучасному оцінити факт появи монофізитства. Це спричинено тим, що переважна більшість праць про Вірменську Церкви носить частковий й здебільшого історичний характер, а до того ж має ще й відчутне конфесійне забарвлення. Перш за все мова йде про критерії аналізу та визначення рамок досліджень. Характерною ознакою доступних джерел є уникання халкедонської проблематики і відповідно питань щодо суті монофізитства, яке апріорі визнають єрессю. Концептуальною основою цих праць є певні постулати, на основі яких будується система аналізу, а саме: до V ст. існувала єдина кафолічна християнська Церква, від якої внаслідок схизм та єресей стали відколюватися різні неправославні, некатолицькі хибні течії, організації; рішення Вселенських соборів є істиною в останній інстанції і обговоренню схвалені ними документи не підлягають. 

Опубліковано
2002-11-26
Номер
Розділ
Статті