Чи має сучасне українське релігієзнавство стратегію виживання і розвитку?

Людмила Олександрівна Филипович

doi:10.32420/2020.90.1651

Чи має сучасне українське релігієзнавство стратегію виживання і розвитку?

Автор(и)

Людмила Олександрівна Филипович Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ https://orcid.org/0000-0002-0886-3965

DOI:

https://doi.org/10.32420/2020.90.1651

Ключові слова:

релігієзнавство, стратегія, діджалітизація релігієзнавства

Анотація

Стаття в дискусійному порядку ставить запитання щодо стратегії витживання та розвитку сучасного українського релігієзнавства. Пропонується авторська позиція щодо шляхів подолання кризи, в якій зараз знаходиться вітчизняна наука про релігію.

Біографія автора

Людмила Олександрівна Филипович, Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ

Місце народження: м. Чернівці.
Науковий ступінь: доктор філософських наук.
Наукове звання: професор.

історик за освітою (1979), закінчила аспірантуру (1988) і докторантуру (1999) Ін-ту філософії НАН України. Канд. дис. «Філософський аналіз православно-богословської концепції моральних якостей людини» (1989). Докт дис. «Етнологія релігії: традиція вітчизняного осмислення і теоретичне вирішення проблем співвідношення релігії та етносу» (2000). В Ін-ті філософії з 1983 - від аспіранта до зав. відділу філософії та історії релігії. Викладала в НаУКМАУ, КНУ, ЧНУ, ПрНУ, інших навчальних закладах. В Київ. ун-ті: 1988-2004 старш. викладач, з 1992 доц., 2002–04 професор. кафедри релігієзнавства. Читала курси «Релігієзнавство», «Географія релігій», «Конфесійно-практичне релігієзнавство», «Нові релігійні течії», «Історія християнства». Наук. інтереси: історія реліг. і релігієзнав. думки України, історія та етнологія релігії, нові реліг. течії, релігія і релігійність в сучасн. світі, реліг. свобода, держ.-церк. відносини, міжрелігійни діалог, реліг. і релігієзнав. освіта, релігія і масмедіа. Фундатор укр. школи етнологів релігії, дослідників НРТ. Віце-президент Укр. асоціації релігієзнавців, голова Коорд. ради країн СНД і Балтії з теоретичних і практичних проблем релігієзнавства, віце-президент Укр. асоціації реліг. свободи. Автор бл. 400 праць, зокрема: Культура релігійного життя. Вибрані праці. К., 2011; Етнологія релігії: теоретичні проблеми, вітчизняна традиція осмислення. К., 2000; Нові релігійні течії в Україні. Огляд, документи, переклади. К., 2001 (у співавтор.).

Завантаження

Опубліковано

31.03.2020

Номер

№ 90 (2020)

Розділ

Роздуми, Інформації, Рецензії

Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Як цитувати

“Чи має сучасне українське релігієзнавство стратегію виживання і розвитку?” (2020) Українське Релігієзнавство, (90), pp. 124–137. doi:10.32420/2020.90.1651.

Завантажити посилання