«Храмові комплекси» в релігійному житті трипільської спільноти

Автор(и)

  • Олександр Завалій Міністерство енергетики та вугільної промисловості

DOI:

https://doi.org/10.32420/2020.92.2168

Ключові слова:

храм, храмобудування, трипільська культура, Небелівський Храм, ритуал, релігія трипільців

Анотація

В часовому проміжку 4800–3600 до н.е. в східній частині Трипільського ареалу виникають «поселення-гіганти» чи «мегасайти»/«мегапоселення» (робочий термін сучасних археологів) з тисячами будинків. В центральних частинах цих життєвих конгломератів дослідники виявляють спеціальні споруди, які визнають святилищами, сакральними комплексами чи храмами. На пізніх періодах існування трипільської культури вони зникають. Ці релігійні споруди були побудовані з орієнтацією на видимі процеси руху небесних світил та закономірності циклічного обертання Землі у просторі, і включали у своєму внутрішньому наповненні як правило хрестоподібні вівтарі, ритуальний посуд, корита з зернотерками для приготування ритуального хліба та численні інші церемоніальні та релігійні артефакти. Трапляються й унікальні знахідки, як то золота прикраса (елемент престижу) та перфорований глиняний диск з фішками до нього з простору Небелівського Храму. Внутрішні та зовнішні стіни трипільських сакральних центрів були розписані природними фарбами з домінацією червоного кольору. Досліджується й різьблення по дереву для прикрашення елементів каркасу споруди. Перші Храми на території Європейського континенту показують, що навіть в той час існувала культова архітектура. Загалом стає зрозумілим, що подібні трипільські об’єкти релігійного поклоніння несли в собі закодовану астрономічну інформацію у знаково-символічній формі. Сама будівля орієнтувалась за сторонами світу й проектувалась відносно видимих небесних тіл. Це вказує на те, що трипільці мали достатньо чіткі світоглядні орієнтири, які дозволяли виходити на рівень осмислення структури й механізмів функціонування багатьох природних циклічних процесів на Землі. Трипільська космологія єднала небесну та земну сферу, а Храм був точкою дотику земного з видимим Всесвітом.

У своїй роботі автор відслідковує наявні аналогії в структурі побудови храмових комплексів Трипілля та сакральних комплексів стародавнього Близького Сходу й біблійних уявлень про Скинію та Дім Господній в давніх юдеїв, враховуючи той факт, що трипільське храмобудування відоме з 4 000 років до н.е. і старше від Близькосхідних аналогів на декілька тисяч років. Знаходяться також суттєві паралелі в будуванні храмів в контексті індоєвропейської релігійної спадщини.

Зазначено, що Храм був не лише метафізичним відображенням річного кола з орієнтацією на точки рівнодень та сонцестоянь, але мав й вищу релігійну функцію, яка полягала у поєднанні земної сфери з небесною, зв’язку людини з містерією Космосу.

Посилання

The archaeologist told about the unique Trypillia church in Obukhiv region. [Electronic resource] – https://obukhiv.info/categories/archive/arkheolog-rozpoviv-pro-unikalnii-tripilskii-khram-na-obukhivshchini/

Videiko M. Yu. (2015: 462) Ethnosocial transformations in Central and South-Eastern Europe V-IV millennium BC: dissertation for science. degree of Doctor of Historical Sciences: 07.00.005 / Mykhailo Yuriyovych Videiko. – К.

Videiko M. Lecture for the program "Public University" 05/18/2016. [Electronic resource] – https://www.youtube.com/watch?v=N5yB3gLOIL0&feature=youtu.be

Videiko M., Burdo N. (2015: 476). "Megastructure" - Temple in the Trypillia settlement near the village. Nebelivka // Cult complex Kukuten-Trypillya and its neighbors. Collection of scientific works. – Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine.

Gudimova S. A. (2019: 25) Symbolism of the temple art of Ancient Russia. – Institute for Scientific Information on Social Sciences RAS, Moscow.

Encyclopedia of Trypillia civilization (2004: 703): in 2 volumes - Vol. 1 / ed. Col .: M. Yu. Videiko (ed.) and others. – K., Ukrpoligrafmedia.

Encyclopedia of Trypillia civilization (2004: 655): in 2 volumes - Vol. 2 / ed. count : SM Lyashko (ed.) And others. – K., Ukrpoligrafmedia.

Ziggurat. [Electronic resource] – https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82.

Eliade. Sacred and secular. [Electronic resource] – https://culture.wikireading.ru/44364

Mircea Eliade. History of Faith and Religious Ideas. [Electronic resource] – http://abhidharma.ru/A/Simvol/IV/IctorVer1.pdf

Worldview of the ancient population of Eurasia (2001: 460). Collection of articles - M., LLP "Old Garden".

Movsha T. G. (1971. - No. 1.). Sanctuaries of Trypillian culture. Soviet archeology.

M. Yu. Videiko. Fragment of the lecture "Archaeoastronomy in Ukraine: archaeological facts". [Electronic resource] – https://www.youtube.com/watch?v=7BiHvcrNYBY

The Heavenly Temple in Early Judaism and Christianity (2018: 304). St. Thomas, Moscow.

Project of Trypillia mega-settlements. Early urbanization in the prehistory of Europe: the phenomenon of Trypillia mega-settlements. [Electronic resource] – http://community.dur.ac.uk/j.c.chapman/tripillia/2012.season/.

Toporov V. N. (2010: 496). World tree: Universal sign complexes. T. 2. – M., Manuscript Monuments of Ancient Rus.

Trypillia excavations in the village of Maidanets. [Electronic resource] – https://www.youtube.com/watch?v=McVDcYc_WwY&feature=emb_title

On the eastern border of Old Europe (2015: 86). Proceedings of the international scientific conference, Kirovograd, Nebelivka.

Rybakov B. A. (1981: 606). Paganism of the ancient Slavs. – M., Publishing house "Science".

Shilov Yu. A. (2016: 160) Ancestors. Legends of the first Slavs. – M., Russian Truth.

Shmagliy M. M., Ryzhov S. M., Dudkin V. P. (1985, Issue 52). Trypillya settlement Konovka in Middle Transnistria – Archeology.

Yaroslav Taras (2018: 672). Architecture of wooden temples of Ukrainians in the Carpathians: cultural and traditional aspect. – Kharkiv, Folio.

Early Urbanism in Europe (2020: 576). The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe. – Published by De Gruyter Poland Ltd, Warsaw/Berlin.

Chapman John & Gaydarska Bisserka (2019: 30). The Pilgrimage Model for Trypillia Mega-Sites: The case of Nebelivka, UKRAINE. – Durham, Great Britain.

Cucuteni and ancient Europe (2016: 134). The collection of scientific works № 414. – Kyiv.

Cucuteni - magia ceramicii (2009: 179). Catalog publicat în cadrul proiectului Cucuteni - magia ceramicii.

Hofmann R, Mu¨ller J, Shatilo L, … (2019: 54). Governing Tripolye: Integrative architecture in Tripolye settlements. – UNITED STATES, University at Buffalo, The State University of New York, 2019.

Religion and ritual of the Cucuteni–Trypillia culture. [Електронний ресурс]. –https://en.wikipedia.org/wiki/Religion_and_ritual_of_the_Cucuteni%E2%80%93Trypillia_culture#cite_note-Hoti-3

The Tripillia Mega-Sites Project. Early urbanism in prehistoric Europe?: the case of the Tripillia mega-sites. [Електрон. ресурс]. –http://community.dur.ac.uk/j.c.chapman/tripillia/saf.awards/

The Tripolye culture giant-settlements in Ukraine (2012: 264): formation, development and decline / edited by Francesco Menotti and Aleksey G. Korvin-Piotrovskiy. – Oxford, UK, Published by Oxbow Books.

Volume of the International Symposium (2017: 333). The Image of Divinity in the Neolithic and Eneolithic. Ways of Communication. – Sibiu, Romania, 26th-28th October.

Vitalii Rud, Robert Hofmann, Viktor Kosakivskyi, … (2019) Trypillia Megasites West of the River Southern Buh: Preliminary Results of Bilyi Kamin Site Investigation in 2018.

Завантаження

Опубліковано

08.12.2020

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

“«Храмові комплекси» в релігійному житті трипільської спільноти” (2020) Українське Релігієзнавство, (92), pp. 64–88. doi:10.32420/2020.92.2168.

Схожі статті

1-10 з 166

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.