Традиційні Церкви України в системі міжнародного міжрелігійного діалогу
DOI:
https://doi.org/10.32420/2009.50.2040Анотація
Міжнародний міжрелігійний діалог є одним з напрямків сучасної зовнішньої політики будь-якої церкви. Ще донедавна остання визначалася вузькими церковними інтересами. Завдяки змінам, які відбуваються в релігійній сфері, зокрема її глобалізація, що сама постає відгуком на виклики сьогодення, розширюється поле зовнішніх зацікавлень церкви аж до одноконфесійних (скажімо, небезпека інорелігійного прозелітизму) чи навіть всерелігійних (наприклад, спільна загроза секуляризації) або загальнолюдських (проблема чистої води чи планетарного потепління). Тому в переліку завдань, які визначаються як елементи міжнародної діяльності церкви, зазначені не тільки духовна опіка і захист своїх вірян за кордоном, місіонерство серед невіруючих та інославних, пастирські візити до діаспорчан, але й дружнє спілкування із братніми церквами, контакти з інославними, діалог з духовними лідерами інших релігій, консультації з відомими державними і громадськими діячами, науковцями, політиками, представництво в міжнародних міжрелігійних асоціаціях тощо.