Актуалізація української релігійної духовності в проблематичному зрізі внутрішньодержавного та загальноцивілізаційного поступу

Автор(и)

  • Віталій Володимирович Шевченко

DOI:

https://doi.org/10.32420/2008.48.1981

Анотація

З року проголошення Україною державної незалежності розпочався якісно інший, без перебільшення - епохальний період її розвитку. Заповітна мрія багатьох поколінь українців жити в незалежній Вітчизні нарешті набула реальних обрисів, які в пострадянській свідомості мільйоннодухого загалу  громадян України асоціювалися з віками плеканими надіями на загальнонаціональний мир, злагоду, добробут та щастя. Але Україна вже в другій половині 80-х, а поготів – на початку 90-х років ХХ ст. вступила в період кардинальних й всеохоплюючих змін, які й передвизначили стрімку динаміку набуття українським етносом його субстанційного Я і зокрема тієї духовно-релігійної питоменності, що пов’язувалася з потребою себепізнання та самоусвідомлення і знайшла своє вираження в активізації української релігійної духовності. Включеність в означений процес широких верств українських громадян, а відтак людей різних поглядів, релігій та переконань, як і інтенсивність суспільно-ідеологічних зрушень, сприяли не тільки збагаченню уявлень про духовність, але й фактично спричинили її ціннісносмислову ревізію.

Downloads

Опубліковано

30.09.2008

Номер

Розділ

Статті