Специфіка інтерпретації свободи С.К’єркегором в контексті осучаснення християнства

Автор(и)

  • Сергій Шевченко

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2016.19.1.922

Анотація

Екзистенціально-гуманістична психологія започаткувала традицію креативної трансформації класично-екзистенціалістських ідей у практиці їхнього залучення й застосування в психології та психотерапії. Джерелом цих якісних змін в психології ХХ та початку ХХІ століть і стала, зокрема, багатогранна творчість та ідеї С. К’єркеґора. Його релігійна антропологія була вкорінена не лише в христологію, але й у психологію. Але психологія стає у нього не засобом поблажливості до маленької нерозумної людини, а способом показати їй таке, чого вона раніше про себе не знала. Всупереч природничонауковій психології того часу, його метод не ставив меж людині, тому що виходив з того, що обрій її сподівань в принципі нескінченний і призначення кожної людини – стати в один рівень з ним. “С. К’єркеґорова основна ідея полягає в тому, – пише М. Б’єргсо, – що людину слід розуміти як відношення: постійне ставлення щодо себе, свого оточення і до Бога. Це є найбільш вдале визначення нерозривної тріади основної екзистенційної проблеми, …, яка визначає К’єркеґорове мислення в цілому”

Завантаження

Опубліковано

2016-08-30