Генеза ідеї свободи релігійної совісті в добу Середньовіччя

Автор(и)

  • Михайло Бабій УАР

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2020.25.2165

Ключові слова:

цезаропапізм, папоцезаризм, свобода віросповідання, свобода церви, папа, імператор

Анотація

Анотація. Стаття присвячена ідеї свободи совісті, процесам розгортання її розуміння в добу середньовіччя, боротьбі різноманітних підходів, які представлені мислителями західно- і східнохристиянської традиції. Останні сформувалися і розвивалися в межах інтерпретативних оцінок взаємин держави і церкви, відомих як цезаропапістські та папоцезаристські. Аналізуються особливості західнохристиянського і східнохристиянського підходів до питань свободи совісті, які були сформовані характером державної влади та її відносинами з церквою. Католицьке розуміння відносин ґрунтувалося на незалежності церкви від держави, на своїй свободі, на протиставленні духовного й земного, на зверхності першого над другим. Стверджується, що Римсько-католицька церква завжди претендувала на повний контроль над світською державою. За православним поглядом “духовне і світське” повинні бути інтегровані в одну “симфонічну” систему при провідній ролі держави. Церква “віддала свою свободу” цезарям.

Розкривається механізм появи релігійних альтернатив офіційному вченню церкви, зокрема єресей, сектанства, схизм, що слугувало поживним ґрунтом для виникнення свободи віросповідання, свободи в церкві. Підкреслюється роль раціоналістичної й антицерковної складової, філософських і теологічних концепцій, які були детерміновані значним приростом наукових знань та розвитком філософських вчень, що також при водило до ідей про свободу совісті. В означений період на генезу ідеї свободи совісті відіграло обґрунтування ідеї прав людини, зокрема, і права на свободу совісті та релігії.

Середньовіччя подається як специфічна епоха, яка пов’язана із попередніми періодами в інтелектуальному – філософському і богословському - осмисленні свободи совісті, в якій попри всі негативні суспільно-політичні, релігійні процеси, гоніння на вільнодумців, відбувалося формування принципів свободи совісті і теоретичного обґрунтування елементів її майбутньої парадигми. В цей період йшлося переважно про свободу релігійної совісті, про свободу церкви, про совість, свободу волі, а не про свободу совісті. Важливим було обґрунтування ідеї права автономного розуму, вчення про “природне світло”, розрізнення понять “сакральне” і “світське”. При цьому про свободу релігійної совісті можна говорити лише для віруючих-християн, всі інші – іновірці, “невірні”, “схизматики”, єретики – були поза законом, суспільство розглядало їх як ворогів держави і церкви.

Єретичні рухи, які зародилися в лоні християнської церкви і детерміновані контекстом та подіями Середньовіччя, поставали тим середовищем, де ідеї свободи совісті, зокрема свободи релігійної совісті, віротерпимості одержували “енергію” для свого розвитку і вияву як публічної вимоги перед владою.

Посилання

Abelard, P. (1959). The story of my disasters. M.: Publishing House of the USSR Academy of Sciences.

Andreieva, L. (2001). Christianity and power in Russia and the West: a comparative analysis. Social sciences and modernity. 2001. №4, 85-102.

Benjamin (Novik). Christian understanding of human rights. Religious studies. 2004. №4.

Berdiaev, N.A. (1994). Philosophy of the free spirit. M.: Republic.

Blei, Karel (2002). Freedom of Religion and Belief: Europe’s Story. Assen: Royal van Gorgum.

Donini, A. At the origins of Christianity (from birth to Justinian) (1979). M.: Politizdat.

Florovsky, G. (1998). Empire and desert. In Spirit and letter. Ed. Florovsky, G. Kyiv: Sphere, #3-4, 230-261.

Gergey, E. (1996). History of the papacy. M.: Republic.

Hegel, G. W. F. (1996). Philosophy of religion: In 2 vols. M.: Thought. Vol.1.

Herold, W. (1991). Philosophy and theology in the European cultural and educational environment of the fifteenth century. In New Ideas in Philosophy. Yearbook. M.: Science.

Kozlowski, P. (1998). Society and the state. The inevitable dualism. M.: Republic.

Kudriavtsev, V.V. (1997). Lectures on the history of religion and free thought. Minsk: TetraSystems LLC.

Maassen, F. (1882). Nine chapters on the free church and freedom of conscience. Yaroslavl.

Marynovych, M. The Ukrainian Idea and Christianity or When the Colored Horses of the Apocalypse Ride (2003). Kyiv: Spirit and Letter.

Morgan, D. (1989). The Philosophy of John Scottus Eriugena: A Study of Idealism in the Middle Ages. Cambridge University Press.

Pavlenko, Yu. V. (2002). History of world civilization. Philosophical analysis. Kiev: Phoenix.

Real, J., Antiseri, D. (1994).Western philosophy from its origins to the present day. Vol.2: The Middle Ages. SPb: LLP TC "Petropolis".

Rodnikova, N. (1897). The teachings of Blessed Augustine on the relationship between the state and the church. Kazan: Typogr. Imperial University.

Sagan, O.N. (2004). Universal Orthodoxy: essence, history, current state. Kyiv: The world of knowledge.

Tierney, B. (1996). Religious Rights: A Historical Perspective. In Religious Liberty in Western Thought. Ed. by. N.B. Reynolds, W.C. Durham. Atlanta: Sсholars Press.

Yakovenko,I.G. (2005). Big and small traditions of European culture: to the problem statement. Article I. Social sciences and modernity. № 4, 86-99.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-08

Номер

Розділ

Статті