Зародження ідеї особистості, свободи думки і совісті в епоху античності

Автор(и)

  • Михайло Бабій

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2019.22-23.1627

Ключові слова:

свобода, совість, людина, античність, еллінізм, свобода совісті

Анотація

Стаття присвячена зародженню ідеї свободи совісті, яка, на думку автора, з'явилася в епоху класичної античності. Раніше, в первісно-общинному соціумі і в епоху ранньої античності, де панувала міфологічна свідомість, людство ще не мислило про свободу. Водночас у стародавніх епосах різних народів, у Біблії та інших історичних джерелах ми знаходимо факти, які засвідчують непереборне людське прагнення до незалежності, до свободи: прояви сумніву, непослуху, вільнодумства та дій, що суперечили традиціям, встановленим правилам і нормам, а також бажання звільнитися від впливу останніх. Сумнів, вільна думка постають глибинним вираженням “свободи духу”, що є, за словами св. Августина, “самою свобода”. Вже в давню епоху людського буття в релігійно-міфологічній свідомості формуються уявлення про те, що сама людська сутність передбачає можливість непокори, соціальної девіації, те, що “покірність” вільної людини відрізняється від абсолютної і безумовної покори.

В певний період, період “осьового часу”, майже одночасно (в історичному вимірі) заявили про себе Заратуштра (VІ ст. до н.е.), Будда (564-483 до н.е.), Конфуцій (551- 479 до н.е.); на Близькому Сході, в Палестині, проповідували іудейські пророки, в Греції в ті роки появилися філософи Фалес, Парменід, Сократ і Протагор. Деміфологізація свідомості порушує традиційні зв’язки людини з традиціями племені, роду, з різними приписами й нормами релігійного характеру. Настає пора рефлексії: осмислення людиною власних дій, специфіки її духовного світу. Йдеться про перехід від ритуально-міфологічної свідомості первісної людини до саморефлективного, абстрактного, спекулятивного й аналітичного мислення. Людина починає усвідомлювати своє буття і саму себе, проростає і розвивається індивідуальна свідомість, важливою іпостассю якої постає прагнення індивіда до свободи.

В античній Греції уже в цю добу індивідуальне “Я” робить перші кроки, щоб виділитися з общинно-родового “Ми”. Появляються окремі особистості-філософи, які, всупереч традиціям, проповідують нові етичні та релігійні ідеї, нові знання, сприяють трансформації людської свідомості, демонструючи й утверджуючи своє прагнення до свободи, поки що без понятійного її осмислення.

Стаття розкриває етапи розгортання ідей свободи і совісті, аналізує думки окремих грецьких філософів, зокрема Сократа та Аристотеля, пояснює зародження цих ідей саме в період розквіту полісу, чиї демократичні принципи організації спільнотного життя сформували вільну людину, громадянина, свободу думки, слова, переконань. Античність заклала фундамент усієї західної свідомості свободи – як реальності свободи, так і її ідеї (Ясперс), зокрема й ідеї свободи совісті, що знайшло свій подальший розвиток у християнстві.

Посилання

Blei, K. (2002). Freedom of Religion and Belief: Europe's story. Assen: Royal van Gorcum.

Dodds, E.R. (1957). The Greeks and The Irrational. Boston.

Durham, Cole W. (1999). Perspectives on religious freedom: A comparative analysis. - M .: Institute of Religion and Law.

Frank, S.L. (1977). Reality and man. - M .: Foreign Literature.

Hegel, GVF (1979). Plato's objective idealism and its tragic fate. In Plato and his era. Moscow: Thought.

Hegel, GVF (1990). Philosophy of Law. M .: Thought.

Ivanov, VI (1994). Native and universal. M .: The Republic.

Jaeger, W. (1936). Paideia. Berlin / Leipzig.

Jaspers, K. (1991). The meaning and purpose of history. M .: Politizdat.

Knabe, G.S. (1986). Ancient Rome - History and Everyday Life: Essays. - M .: Art.

Losev, A.F. 1991). Philosophy. Mythology. Culture. M .: Politizdat.

Real, J., Antiseri, D. (1994). Western philosophy from its origins to the present day. Antiquity. St. Petersburg: Petropolis.

Russo, J.J. (1996). Civic Confession: Why is it Important for the State to Have Every Citizen Have a Religion? In Religion and Society. Readings on the Sociology of Religion. M .: Aspect of the Press.

Raida, K.Yu. (1999). The meaning of methodological innovation in the study of human existence in post-existentialist thinking. In The Phenomenology of Being Human: Contemporary Western European Philosophical Reflection. K .: UDC.

Schmidt, L. (1882). Die Ehhik der alten Griechen. Berlin.

Stolyarov, A.A. (1986). The phenomenon of conscience in ancient and medieval consciousness. Historical and philosophical yearbook. No. 86. M .: Science.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-10

Номер

Розділ

Статті