Християнські візії гомосексуалізму: нові дебати старих церков

  • Алла Вадимівна Арістова National Transport University
Ключові слова: гомосексуалізм, традиційні цінності, диверсифікація, християнські церкви

Анотація

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між процесами розмивання традиційної матриці норми/девіації у суспільній свідомості та змінами позиції християнських конфесій і церков, новими тенденціями в богословських розвідках, канонічному праві, соціальній роботі, пастирській практиці.

Мета роботи – охарактеризувати процеси диверсифікації християнських церков за їх ставленням до гомосексуалізму під тиском змін у структурі соціальних девіацій та лібералізації християнського середовища. Автор виділяє основні типи історичної стигмації гомосексуалізму; характеризує на основі сучасних соціологічних досліджень зміни в суспільній думці населення традиційно християнських країн; висвітлює основні інновації у соціальній доктрині та практиці різних християнських конфесій; визначає домінуючі тренди в східному й західному християнстві  у ставленні до гомосексуалізму.

Обґрунтовано, що протиріччя між офіційним віровченням, консервативною позицією церковної ієрархії, з одного боку, та ліберальними тенденціями в громадській думці мирянського загалу – з іншого, більшою або меншою мірою властиве всім християнським конфесіям. У найскладнішій ситуації опинилася Римо-Католицька Церква, прихильники якої мешкають в країнах західного світу з високим рівнем толерування гомосексуалізму. Під тиском змін у правових інститутах, суспільній моралі і громадській думці, традиційне християнське трактування гомосексуалізму наповнюється новими конотаціями; вносяться зміни у канонічне право, інститут духовної освіти, інші релігійні інститути; церква стає відкритішою для обговорення проблем, які донедавна були табуйованими. Церковна політика й пастирська практика ґрунтуються на чіткому розмежуванні понять «гомосексуалізм», «акти гомосексуалізму», «гомосексуальні нахили», «гомосексуальні наміри», «гомосексуальна спокуса» та ін.

Показано, що попри наявні зрушення у риториці, канонічному праві та церковній практиці, офіційна позиція церков піддається постійним критичним атакам. Критика стосується не тільки «недостатності» поступок у ставленні до гомосексуалізму, збереження релігійної стигмації гомосексуалізму як гріха, засудження церквою гомосексуальної поведінки, одностатевих шлюбів і гей-культури, але й вкоріненості моделей такої поведінки у чернечі та священицькі структури. Альтернативою офіційній позиції традиційних християнських церков стає міцніючий богословський рух, який отримав назву «квір-теологія», що вироблює власну версію християнської антропології.

Процеси розмивання традиційної структури девіацій у глобалізованому світі, з одного боку, та процеси постсекуляризації – з іншого, породжують суперечливі наслідки для функціонування релігійних інституцій; палітра можливих атитюдів церков до гомосексуальності ускладнюється. В цілому, у західному і східному християнстві увиразнилися різноспрямовані тренди. В католицизмі, за зовнішньою ортодоксією розуміння гомосексуальності як гріха, криються процеси лібералізації християнства – пошуку шляхів адаптованої інтеграції гомосексуалів у релігійне середовище, а в проблемному полі християнської антропології пропонуються нові богословські інтерпретації етики статі. В річищі православ’я, особливо російського, фу

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між процесами розмивання традиційної матриці норми/девіації у суспільній свідомості та змінами позиції християнських конфесій і церков, новими тенденціями в богословських розвідках, канонічному праві, соціальній роботі, пастирській практиці.

Мета роботи – охарактеризувати процеси диверсифікації християнських церков за їх ставленням до гомосексуалізму під тиском змін у структурі соціальних девіацій та лібералізації християнського середовища. Автор виділяє основні типи історичної стигмації гомосексуалізму; характеризує на основі сучасних соціологічних досліджень зміни в суспільній думці населення традиційно християнських країн; висвітлює основні інновації у соціальній доктрині та практиці різних християнських конфесій; визначає домінуючі тренди в східному й західному християнстві  у ставленні до гомосексуалізму.

Обґрунтовано, що протиріччя між офіційним віровченням, консервативною позицією церковної ієрархії, з одного боку, та ліберальними тенденціями в громадській думці мирянського загалу – з іншого, більшою або меншою мірою властиве всім християнським конфесіям. У найскладнішій ситуації опинилася Римо-Католицька Церква, прихильники якої мешкають в країнах західного світу з високим рівнем толерування гомосексуалізму. Під тиском змін у правових інститутах, суспільній моралі і громадській думці, традиційне християнське трактування гомосексуалізму наповнюється новими конотаціями; вносяться зміни у канонічне право, інститут духовної освіти, інші релігійні інститути; церква стає відкритішою для обговорення проблем, які донедавна були табуйованими. Церковна політика й пастирська практика ґрунтуються на чіткому розмежуванні понять «гомосексуалізм», «акти гомосексуалізму», «гомосексуальні нахили», «гомосексуальні наміри», «гомосексуальна спокуса» та ін.

Показано, що попри наявні зрушення у риториці, канонічному праві та церковній практиці, офіційна позиція церков піддається постійним критичним атакам. Критика стосується не тільки «недостатності» поступок у ставленні до гомосексуалізму, збереження релігійної стигмації гомосексуалізму як гріха, засудження церквою гомосексуальної поведінки, одностатевих шлюбів і гей-культури, але й вкоріненості моделей такої поведінки у чернечі та священицькі структури. Альтернативою офіційній позиції традиційних християнських церков стає міцніючий богословський рух, який отримав назву «квір-теологія», що вироблює власну версію християнської антропології.

Процеси розмивання традиційної структури девіацій у глобалізованому світі, з одного боку, та процеси постсекуляризації – з іншого, породжують суперечливі наслідки для функціонування релігійних інституцій; палітра можливих атитюдів церков до гомосексуальності ускладнюється. В цілому, у західному і східному християнстві увиразнилися різноспрямовані тренди. В католицизмі, за зовнішньою ортодоксією розуміння гомосексуальності як гріха, криються процеси лібералізації християнства – пошуку шляхів адаптованої інтеграції гомосексуалів у релігійне середовище, а в проблемному полі християнської антропології пропонуються нові богословські інтерпретації етики статі. В річищі православ’я, особливо російського, фундаменталізація та одержавлення православ’я, оборона матриці традиційних цінностей зберігатиме релігійну стигмацію гомосексуальності й надалі.

Результати дослідження можуть бути використані в курсах релігієзнавчих та соціологічних дисциплін; у розвідках з проблем соціальної та релігійної девіації.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – визначення новітніх тенденцій у ставленні християнських церков до актуальних соціальних проблем; порівняльний та крос-культурний аналіз процесів диверсифікації християнського середовищандаменталізація та одержавлення православ’я, оборона матриці традиційних цінностей зберігатиме релігійну стигмацію гомосексуальності й надалі.

Результати дослідження можуть бути використані в курсах релігієзнавчих та соціологічних дисциплін; у розвідках з проблем соціальної та релігійної девіації.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – визначення новітніх тенденцій у ставленні християнських церков до актуальних соціальних проблем; порівняльний та крос-культурний аналіз процесів диверсифікації християнського середовища

Опубліковано
2018-12-21