Сім’я та сімейні цінності в умовах трансформації традиційних соціальних інститутів

Автор(и)

  • Людмила Михайлівна Ліпіч L

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2018.21.1248

Ключові слова:

сім’я, сімейні цінності, традиційний соціальний інститут, нетрадиційний соціальний інститут

Анотація

Стаття присвячена трансформації інституту сім’ї та сімейних цінностей в умовах глобалізації неоліберального типу. Метою статті є опис процесу реінституціалізації традиційної сім’ї в нетрадиційну та відповідних змін у сімейних цінностях.

Метод дослідження – порівняльний аналіз традиційного інституту сім’ї з нетрадиційним.

Уточнюється, що розуміння соціальної необхідності сім’ї як соціальної групи задля задоволення потреб суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення є не соціологічною, а демографічною характеристикою. Обґрунтовується потреба відрізняти соціальну функцію сім’ї від демографічної. Перша полягає у відтворенні соціальної структури та соціалізації, а друга – у відтворенні населення. В статті порівняно інформацію Євростата та World Values Survey – 2017 із результатами всеукраїнських соціологічних досліджень, що проводилися з липня по серпень 2017 року Центром незалежних соціологічних досліджень «Омега», на замовлення Міністерства молоді та спорту України, «Молодь України – 2017» і «Українське покоління Z. Цінності та орієнтири» – компанією GfK Ukraine, на замовлення Центру «Нова Європа». В результаті порівняння зроблено наступні висновки: трансформація інституту сім’ї в українському суспільстві повільно відбиває загальноєвропейські тенденції. Втім, якщо для України це можна розглядати як тенденцію, то для європейських країн – як закономірний процес, під час якого вже відбулися істотні ментальні зміни. Відзначається, що трансформацію сімейних цінностей необхідно розглядати в контексті відповідних законодавчих ініціатив, які пов’язані з процесом реінституціалізації сімейних відносин. Підкреслюється, що традиційний інститут сім’ї ґрунтується на природно-історичних законах, у відповідності з якими вибудовується сімейна політика.

На основі аналізу причин трансформації традиційного інституту сім’ї в нетрадиційний, описаних у відомому бестселері американського соціолога і футуролога Е.Тоффлера «Шок майбутнього» («Future shock»,1970 р.) робиться спроба обґрунтування ролі державної політики в процесах деінституціалізації і реінституціалізації сім’ї. Доводиться, що головною причиною появи нетрадиційного інституту є зростання витрат держави на підтримку традиційної сім’ї. Дана обставина інтерпретується як збитки, які мають бути скорочені. Одружена людина має підтримувати сім’ю, а неодружена – лише саму себе. Коли дозволити їй перебувати у позашлюбних, безшлюбних та невпорядкованих статевих відносинах, включаючи одностатеві, інститут сім’ї втрачає сенс, а економічні збитки через її підтримку значно зменшуються. Соціальна енергія індивідів починає витрачатися не на розв’язання соціальних проблем, що виникають на стику міжгрупових відносин, а на пошук статевого партнера та захист права на вільний пошук. Тут починає діяти фрейдівська сублімація як захисний механізм зняття внутрішньої енергії, що породжується в опорі до соціальної несправедливості існуючого соціального устрою, але перенаправляється на досягнення права свободи у виборі статевого партнера. Отже, сублімація тут перетворюється зі статевої на сексуально-право-політичну. Визначено, що формування емансипативної системи цінностей в сучасному українському суспільстві відбувається під впливом ряду факторів глобалізаційного, державно-політичного, соціокультурного характеру. Особливу увагу автор звертає на те, що українська молодь, за даними всеукраїнських соціологічних досліджень, віддає перевагу соціально-культурній значущості сім’ї і традиційним сімейним цінностям.

Результати дослідження можуть бути використані в курсах соціологічних дисциплін і розгортанні нових напрямів соціологічних досліджень.

Прогнозні припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – пошук оптимальних шляхів збереження традиційних сімейних цінностей та інституту сім’ї в сучасному суспільстві.

Завантаження

Опубліковано

2018-12-21