Проблеми шлюбу і сім'ї та інноваційна роль жінки в Католицькій церкві

Автор(и)

  • Петро Лаврентійович Яроцький Інститут філософії НАН України

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2018.21.1221

Ключові слова:

шлюб, сім'я, гідність людини, милосердя, консерватизм духовенства, реформування церкви, «теологія жінки»

Анотація

У статті на базі цінності людської особистості і принципу милосердя, запропонованих папою Франциском, досліджуються загрозливі для сучасного функціонування Католицької церкви в умовах глобалізації і секуляризації проблеми шлюбу і сім'ї, які були поставлені на обговорення і прийняття відповідальних рішень Надзвичайним Синодом єпископів Католицької церкви у 2014-2016 рр. в Римі. Робота цього Синоду засвідчила консервативність і відсутність готовності синодальних єпископів вирішення кризового стану сучасної сім'ї, що було оцінено папою Франциском як криза синодальності й протидія єпископів реформуванню сучасної Католицької церкви. Для подолання цих негативних чинників папа Франциск вирішив у категоричний спосіб змінити сучасний стан формування кадрів духовенства і опрацювання інноваційної «теології жінки», яка стала б визначальним чинником реформування церкви і замінила сучасну формацію консервативного духовенства.

Мета даного дослідження — виявити і охарактеризувати причини і наслідки кризи сучасної сім’ї з богословської і релігієзнавчої точки зору. У результаті цього дослідження доведено, що кардинали і єпископи Надзвичайного Синоду неоднозначно і консервативно оцінюють складні проблеми сучасної сім’ї. А відтак вони виявилися неспроможними запропонувати актуальні запобіжники для подолання цієї кризи.

Виявлено і охарактеризовано чинники кризового стану сучасної сім'ї у таких її аспектах:

  • за останні 25 років (на межі другого і третього тисячоліття)Католицька Церква втратила у багатьох країнах, зокрема в Європі і Латинській Америці, від 15 до 30 відсотків своїх парафіян;
  • в цих умовах проблемою, як сказав Франциск, що «розбурхує суспільство і церкву», є шлюб та сім'я, оскільки віруючі західного світу все більше нехтують церковним шлюбом, розлучаються і повторно одружуються, але вже поза церквою (оскільки церква не визнає таких шлюбів), і в результаті відбувається відторгнення цих людей від церкви;
  • постійно збільшується така форма подружніх інтимних зв'язків, як конкубінат (тривале позашлюбне співжиття з незаміжньою жінкою), тобто офіційно не зареєстрований шлюб, сімейне влаштування «на віру» (як кажуть в народі: «без штампа в паспорті»);
  • зростає кількість змішаних сімей з різноконфесійними подружніми парами і проблемою конфесійно спрямованого виховання дітей;
  • гомосексуалізм і одностатеві шлюби набувають легітимності;
  • природне зачаття і народження дітей підміняється сурогатним материнством.

Католицька Церква повинна дати, як вважає папа Франциск, відповідь на ці болючі для неї проблеми, які, по суті, стосуються більше як третини (37%) тих, які були хрещені й вінчані церковним шлюбом, а зараз знаходяться в стані розлучених або живуть в цивільному шлюбі і конкубінаті.

Отже, йдеться про те, чи потрібно міняти канонічний механізм і церковне право, яке фактично залишає всі ці особи поза церквою, не визнаючи канонічної легітимності їх сучасного шлюбного стану, не допускає їх до духовного, зокрема євхаристійного, єднання з церковною спільнотою. Виникає питання про пастирство для таких осіб, щоб не залишати їх без церковної опіки, яке стало нездоланною для вирішення Надзвичайного Синоду, більшість членів якого не зуміли вийти за межі свого догматизму і консерватизму.

Ключові слова: шлюб, сім'я, гідність людини, милосердя, консерватизм духовенства, реформування церкви, «теологія жінки».

Завантаження

Опубліковано

2018-12-21