Громадянське і правове забезпечення свободи місіонерської діяльності

Автор(и)

  • Анатолій Миколайович Колодний

DOI:

https://doi.org/10.32420/rs.2013.17-18.1007

Анотація

Україна – країна свободи світоглядів і віросповідань. Конституція країни (ст. 35) забезпечує її громадянам не тільки право сповідувати будь-яку релігію, а й свободу релігійної діяльності, забороняє обов’язковість якоїсь однієї з релігій шляхом визнання її державною. В утверджуваному в Україні громадянському суспільстві кожний її громадянин є суверенним. У відповідності із Законом про свободу совісті та релігійні організації (ст. 3) він вільний приймати чи змінювати релігію за своїм вибором. Кожний громадянин має право виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання. «Ніхто не може встановлювати обов’язкових переконань і світогляду. Не допускається будьяке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії…, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії». Таким чином, проголошуючи право на свободу віросповідань, свободу релігієвибору, Українська держава, якщо вона вважає себе демократичною і претендує такою ввійти в Об’єднану Європу, зобов’язана створити умови для функціонування на своїй території різним релігіям.

Завантаження

Опубліковано

2013-12-24

Номер

Розділ

Роздуми, Інформації, Рецензії