Образ бога-громовержця Перуна в язичницькому світогляді давньої Русі

Анотація

Одним з найвідоміших богів язичницького пантеону Давньої Русі є громовержець Перун. Зазвичай, у свідомості сучасної людини образ Перуна сприймається як уособлення грізних і непідвладних сил природи, як уособлення грози, грому і блискавки. Звісно, що подібне сприйняття прийшло до нас від давніх язичницьких часів як своєрідна акумуляція властивої нашим пращурам світоглядної парадигми. Втім уявлення про Перуна як уособлення грому і блискавки підтверджується численними лінгвістичними розвідками. Зокрема, в свій час це відомий французький дослідник Л.Леже встановив, що загальнослов’янське значення цього слова – блискавка. Поняття Перун (Piorun, Paron, Пярун) в російській, українській, білоруській, польській та словацькій мовах означає одне й те ж. Це - блискавка. Певно тому в язичницькому світосприйнятті цей бог постає як символ чогось жахаючого, лякаючого. Давні слов’яни схилялись перед силою Перуна, як і взагалі схилялись вони перед будьякою силою, вважаючи все, що сильніше їх, “дивним”, а відтак й вартим пошанування і поклоніння.