Проблема людини в протестантській теології ХХ століття

Автор(и)

  • Тетяна Гаврилюк

DOI:

https://doi.org/10.32420/2013.67.312

Анотація

Характерною рисою протестантської теології ХХ століття є поворот до антропології, формування антропологічно орієнтованого богослов’я. Причиною тому слугують соціальні процеси та загальні тенденції філософської думки того часу. Відмежування релігії від держави, зведення релігії до особистої справи людини зумовлюють необхідність осмислення людини як істоти, яка трансцендує до надприродного. Визначальним у осмисленні надприродного, Бога - як у філософії, так і у богослов’ї - тепер є не космологія, а екзистенція, людський досвід існування. В цьому ключі і сотеріологічна проблематика набуває індивідуалістичного забарвлення. Так, проблеми гріха, свободи волі та благодаті осмислюються в контексті буття окремої людини. Уже в ХХ столітті даний вектор розвитку протестантської теології підлягав критиці. Тому формування протестантської антропології здійснювалось у декількох напрямах. Дослідження основних тенденцій протестантської антропології ХХ століття є наразі актуальним, оскільки може надати новий напрямок пошуків виходу з антропологічної кризи сучасності.

Downloads

Опубліковано

28.05.2013

Номер

Розділ

Статті