СЕМІОТИКА ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ В САКРАЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ РАННЬОЗЕМЛЕРОБСЬКИХ СПІЛЬНОТ: ВІД БЛИЗЬКОГО СХОДУ ДО ТРИПІЛЛЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32420/2306-3548/2025.97.02

Ключові слова:

символіка кольору, культові споруди, Трипільська культура, Близький Схід, космологія, ритуальні практики

Анотація

У статті досліджується роль червоного кольору в сакральній архітектурі та релігійних практиках ранньоземлеробських суспільств Трипілля та Близького Сходу. На основі археологічних даних Небелівського храмового комплексу та інших трипільських пам’яток автор аналізує систематичне використання червоних пігментів у храмових спорудах, святилищах і побутових місцях культу. Встановлено, що червоний колір відігравав фундаментальну роль у релігійно-обрядовій практиці, будучи не просто декоративним елементом, а складовою цілісної знаково-символічної системи, яка структурувала сакральний простір відповідно до міфологічних уявлень. Виявлено спільні риси в застосуванні червоних пігментів у культових спорудах трипільської культури та близькосхідних неолітичних комплексів (Чатал-Гююк, Телль-Брак, Айн-Газаль, Чайоню-Тепесі, Хачилар, Телль Карамель), що свідчить про існування архетипних уявлень або складних культурних взаємовпливів між ранньо-землеробськими спільнотами. Визначено основні ймовірні аспекти символічного значення червоного кольору: маркер сакрального простору, символ материнського начала, індикатор трансформації та переходу, елемент астрономічної символіки та засіб психоемоційного впливу під час ритуалів.

Посилання

Відейко М. Світ Трипілля. Давні хлібороби між Карпатами і Дніпром. Київ : Laurus, 2014.

Відейко М., Бурдо Н. «Мегаструктура» – Храм на трипільському поселенні біля с. Небелівка. Культовий комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди: зб. наук. пр. Київ: Астролябія. 2015.

Завалій О. І. Особливості конструкції небелівського храму: монументальні елементи, устрій та їхній ритуально-релігійний сенс. Софія. 2021. № 1. С. 5-11.

Завалій О. Небелівський диск. Cвященна реліквія Трипільського храму (4 000 р. до н. е.). К. : ФОП Халіков, 2021.

Завалій О. Про трипільське святилище 4 тисячоліття до Р. Х., яке радянська наука визнала коморою (за мотивами енциклопедії «Трипільська культура» 1940 р.). URL: https://tureligious.com.ua/pro-trypilske-sviatylyshche-4-tysiacholittia-do-r-kh-iake-radianska-nauka-vyznala-komoroiu-za-motyvamy-entsyklopedii-trypilska-kultura-1940-r/Трипільська культура. Т. 1. К., Видавництво академії наук УРСР, 1940.

Ancient Architects. 12,890-Years-Old! YOUNGER DRYAS Settlement of Tell Qaramel. URL: https://www.youtube.com/watch?v=HKg6bEzm9Jc

Christian-Albrechts-Universität zu Kiel. Mega-Economy. URL: https://www.sfb1266.uni-kiel.de/en/projects/cluster-c/d1-population-agglomerations-at-tripolye-cucuteni-mega-sites/trypillia-megasites/mega-economy

Early Urbanism in Europe. The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe. Warsaw / Berlin : Published by De Gruyter Poland Ltd, 2020.

Kornienko T. Notes on the Cult Buildings of Northern Mesopotamia in the Aceramic Neolithic Period. Journal of Near Eastern Studies. 68 (2). 2009. P. 81-102.

Mariottini C. The Wall Paintings at Catalhoyuk. 2011. URL: https://claudemariottini.com/2011/09/22/the-wallpaintings-at-catalhoyuk/

Mazurowski R. F. Tell Qaramel Excavations 2005. Polish Archaeology in the Mediterranean 17. 2005.

Schmandt-Besserat D. Murals and Floor Paintings at ‘Ain Ghazal. Ex Oriente. 2013. http://dx.doi.org/10.26153/tsw/5878

Schotsmans E., Busacca G., Bennison-Chapman L. et al. Pigment Use at Neolithic Çatalhöyük. NEAR EASTERN ARCHAEOLOGY 83.3. 2020.

Tell Brak – Ancient Urban & Religious Centre – Eye Temple. 2018. URL: https://www.youtube.com/watch?v=X58R_-Nf9mo

Tell Qaramel. 2018. URL: https://fr.wikipedia.org/wiki/Tell_Qaramel

The Pilgrimage Center of the Late Chalcolithic Age, “Temple of the Eye”. URL: https://arkeonews.net/the-pilgrimagecenter-of-the-late-chalcolithic-age-temple-of-the-eye/

Trypillia mega-sites of the Ukraine. URL: https://archaeologydataservice.ac.uk/archives/view/trypillia_ahrc_2018/downloads.cfm

Umurtak G. A Building Type of the Burdur Region From the Neolithic Period. Belleten 64 (241), 2000. Р. 683-703.

Завантаження

Опубліковано

12.05.2025

Номер

Розділ

РЕЛІГІЯ І ІСТОРІЇ ЇЇ КОНФЕСІЙНИХ ЗМІН

Як цитувати

“СЕМІОТИКА ЧЕРВОНОГО КОЛЬОРУ В САКРАЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ РАННЬОЗЕМЛЕРОБСЬКИХ СПІЛЬНОТ: ВІД БЛИЗЬКОГО СХОДУ ДО ТРИПІЛЛЯ” (2025) Українське Релігієзнавство, (97), pp. 19–24. doi:10.32420/2306-3548/2025.97.02.

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.