Раціоналізм та фідеїзм в дискурсі українського протестантизму

Автор(и)

  • Тетяна Левченко Університет державної фіскальної служби України

DOI:

https://doi.org/10.32420/2020.91.2138

Ключові слова:

сучасна українська протестантська теологія, фідеїзм, раціоналізм, гідність людської особистості, християнський гуманізм

Анотація

У статті аналізується форми раціоналізму та фідеїзму, які пропонуються українськими протестантськими теологами на початку XXI століття. Доводиться, що ці форми раціоналізму та фідеїзму стали можливими завдяки подоланню антиінтелектуалізму, який був властивим для протестантизму у радянські часи. Протистояння тенденцій до раціоналізму та фідеїзму пов’язане з позиціонуванням українських протестантів у часи постмодерну. Прихильники раціоналізму де-факто пропонують реконструювати модерний релігійний світогляд, наново синтезуючи елементи ліберальних та фундаменталістичних концепцій. Дослідження показує, що надії на відновлення модерного світогляду в умовах викликів початку XXI століття містять у собі елементи утопізму. Прихильники фідеїзму пропонують повністю враховувати реальний стан речей у добу постмодернізму та визнати неможливість для християн використовувати модерний раціоналізм у всіх його різновидах. При цьому особливого значення набуває віра як вираз особистих відносин святого народу з Богом.

Український протестантський раціоналізм у статті проаналізовано на прикладі творчості Сергія Головіна як найбільш послідовного виразника цього світоглядного напрямку. Доведено, що його ідеї залежать від концепцій Нормана Гайслера, видатного протестантського богослова. Головін, наслідуючи Гайслера, вважає, що християнський світогляд має бути завершальною надбудовою над фундаментом класичного логічного раціоналізму та онтології сущого. Така логіка походить від класичного томізму. Раціоналізм Головіна є раціоналізмом формальної логіки. Першою контроверсійною пропозицією у Головіна є редукція тих парадоксів та суперечностей, які містяться у Біблії. Така редукція суперечить біблеїстиці початку XXI століття, а тому вже не може бути переконливою для професійних богословів. Для простих віруючих ця редукція є малозрозумілою раціоналізацією образу Бога, який вони мають при читанні Писання. Другою контроверсійною пропозицією є навернення людей спочатку до логічної раціональності як світоглядного фундаменту людяності, а потім вже їх звернення до християнства. Така пропозиція багато у чому є застарілою, оскільки вже у XX столітті стало очевидним, що сама по собі раціональність може бути інструментом будь-якого світогляду та не забезпечує збереження чи реабілітації людяності. Автор доводить, за допомогою порівняння з богословськими практиками відновлення людяності через етику прийняття іншого, що відновлення людяності можливе через звернення до потенціалу екзистенціалістичної духовності, теології міжособистістного спілкування та інших практичних стратегій християнського богослов’я. Найбільшим недоліком раціоналізму Сергія Головіна є пропозиція побудови його власного «наукового креаціонізму», який заперечує основні наукові теорії сучасності. Найуспішнішим елементом системи Головіна стала соціальна етика, яка пропонує ідею модерної правової держави як таку, що можна вивести з духу і букви біблійних заповідей.

Фідеїзм українського протестантського богослов’я народжується з розуміння того, що етичне прийняття іншого та любов до нього можливі лише на основі особистої віри. Виклики початку XXI століття вимагають прийняття іншого, але особистостям і спільнотам бракує природних сил для такого прийняття. І лише віра та породжувана вірою любов допомагають проявляти відкритість до іншого. Також лише на особистій вірі ґрунтується посткапіталістична економіка взаємного дарування, яка пропонується богословами і християнськими спільнотами. Доведено, що фідеїзм українського протестантського богослов’я більш ближчий до ідей постконсерватизму, ніж концепцій постлібералізму.

Виявлено, що спільним для раціоналізму та фідеїзму сучасного українського протестантського богослов’я є радикальний захист прав особистості та гуманного ставлення до іншого. Саме ці ідеї важливі для розуміння того, якою є та людяність, що має бути передумовою для буття справжнім християнином.

Посилання

Geisler, N. (2003). Unshakable foundations. Modern answers to the main questions about the Christian faith. Simfiropol: Christian Apologetic Research Center [In Russian].

Geisler, N. (2004). Encyclopedia of Christian Apologetics. St. Petersburg: Bible for All [In Russian].

Golovin, S. (2004). Introduction to Christian apologetics. Simferopol: Christian Apologetic Research Center [In Russian].

Golovin, S. (2008). Worldview - a lost dimension of evangelism. Simferopol: DIIPE [In Russian].

Golovin, S. (2009). What we believe In Golovin S. Glory to God for the crisis. Omilia. (pp. 9–164). Odessa: Spiritual Revival [In Russian].

Golovin, S. (2009a). Mobile anthropology In Golovin S. Glory to God for the crisis. Omilia. (pp. 167–307). Odessa: Spiritual Revival [In Russian].

Golovin, S. (2016). Church and society In “School without walls”: the next step. (pp. 46-82). Korosten: Triad S [In Russian].

Golovin, S. (2017). Bible and politics. Fundamentals of a just society. - К.: The Bookstore [In Ukrainian].

Gorenkov, D. (2011). How is the problem of “fathers and children”, continuity and generational conflict in the ministry resolved? In M. Cherenkov (ed.). Forum 20. Twenty years of religious freedom and active mission in the post-Soviet society. (pp. 109–121). Kyiv: Spirit and letter [In Russian].

Epishev, A. (2014). Eschatology and politics. Eschatology as a motive for the socio-political activity of the Church in the post-Soviet space. Christian Thought, 8. (pp. 83–126). Kyiv: Ukrainian Evangelical Theological Seminary [In Russian].

Karpunin V. (2002). Logic and theology. St. Petersburg: Bible for all [In Russian].

Kolodnyi A. (2005) Premodern, modern, postmodern in the context of the history of Christianity. In A. Kolodnyi (ed.) Christianity of the postmodern era (pp. 5–33) Kyiv: UAR [In Ukrainian].

Lyubashchenko V. (2001). Protestantism in Ukraine: the creation of stereotypes continues. Independent Cultural Almanac "I", 22, 90-103 [In Ukrainian].

Podorozhny Y.A. (2018). Dialogue of church and society in modern Ukrainian theology. - The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of philosophical sciences. Kyiv [In Ukrainian].

Soloviy R. (2012). Emerging Church. Cherkasy: Colloquium [In Ukrainian].

Soloviy R. (2019 a). Tradition of hospitality and hospitality to tradition. Report at the conference "New and Old: Tradition and Renewal in Theology, Church and Education". Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=wtda4Vm8D7k&fbclidUJDVDVDVDVDVDVDVDVI [In Ukrainian].

Soloviy R. (2019). Hospitality. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=90G2wWKnpCQ [In Ukrainian].

Stavroyanі S.S. (2016). Partnership of the Church and Suspension of the Ukrainian Protestant Theological Councils on the Ear of the 21st Century. - The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of philosophical sciences. Kyiv [In Ukrainian].

Teteryatnikov K. (2011). The church yesterday and today: why do evangelical churches remain marginal in society? In M. Cherenkov (ed.). Forum 20. Twenty years of religious freedom and active mission in the post-Soviet society. (pp. 175-188). Kyiv: Spirit and letter [In Russian].

Filonenko O. (2018). Presence of the Other and gratitude: contours of Eucharistic anthropology. Rivne: Publisher Mykhailo Dyatlyk, 2018 [In Ukrainian].

Cherenkov M. (2008). European Reformation and Ukrainian Evangelical Protestantism (genetic-typological kinship and national-identification dimensions). Odessa: Christian education [In Ukrainian].

Cherenkov M. (2012). Baptism without quotes. Cherkasy: Colloquium [In Russian].

Cherenkov M. (2015). Global (post) secular society as a context and subject of missiology In M. Cherenkov (ed.). New horizons of the mission. (pp. 282-297). Cherkasy: Colloquium [In Russian].

Chornomorets Y. (2008). Faith as an act of rational will (according to the teachings of Maximus the Confessor and Thomas Aquinas). Board. Journal of the Institute of Religious Sciences of St. Thomas Aquinas in Kyiv, 3 (16), 137–153.

Yarotsky P.L. (2013). Religious Studies: Modern Religious Processes in the World and Ukraine. Kyiv: Condor [In Ukrainian].

Downloads

Опубліковано

11.09.2020

Номер

Розділ

Статті