Релігійні цінності як основа розвитку духовності особистості

Автор(и)

  • Леонід В. Чупрій

DOI:

https://doi.org/10.32420/2000.13.1055

Анотація

Нині стало досить актуальним в філософській, релігієзнавчій і богословській думці звертатись до такого поняття як цінність. Цінності – це певні загальні норми та принципи, які визначають направленість людської діяльності, мотивацію людських вчинків. Теорія цінностей почала розроблятися ще за часів античності. Буття і цінності тоді були ще не розділені. Платон, наприклад, вважав, що знання цінностей і їх реалізація в реальному житті – це одне і те ж. Відтак істинно доброчинною і мудрою людиною є та, яка знає що таке високі духовні цінності і здійснює свої вчинки відповідно до них. Аристотель мав свою точку зору на дану проблему і вважав, що знання цінностей і реальна поведінка людини – не однопорядкові явища. Вищими для Аристотеля є діакоетичні цінності – істина, мудрість, моральність. Кант також розробляв своє вчення про цінності. Він вважав, що цінності самі по собі не мають буття, вони є вимогами, які звернені до волі особистості, до цілей, які вона ставить перед собою.

Downloads

Опубліковано

14.03.2000

Номер

Розділ

Статті