Релігійне життя України в його перспективах
DOI:
https://doi.org/10.32420/2008.48.1973Анотація
Україна залишила свій помітний слід у світовій релігійній історії. Не стану тут широко обгрунтовуватисвою думку, але вважаю, що саме Україна дала ту дорогу Східному християнству, яка забезпечила збереження Православ’я як його специфічної конфесії. Більше того, вона в ХІІІ столітті своєю відпорністю навалі татаро-монголів зберегла християнський світ від наступу мусульманства. Україна через Володимирову традицію зберегла прагнення двох гілок християнства до виповнення заповіту Христового, щоб всі були одно і своєю Берейстейською унією (може й невдало) запропонувала можливий варіант шляху до цього. Україна дала приклад живучості онаціональненого християнства, бо ж як не прагнули викоренити з нашого народу його рідне, Українське християнство і поляки з Ватиканом і Московія (скажемо словами Апостола нації, дещо перефразувавши) не вмерла душа наша, як не вмерла воля. Україна дала зразок поетизованого, художнього, а не голозраціоналізованого християнства завдяки органічному поєднанню останнього з народними віруваннями передуючої йому доби. Україна дала зразок живого, незааскетизованого християнства, яке відповідало ментальності українця як творця, працелюба. Україна дала дещо фемінізоване християнство з огляду на те, яку значну роль в житті її народу на рівні насамперед домашнього побуту і господарки відігравала жінка.