Україна в символічному «біблійному світі»: історичні уроки та перспективи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32420/2020.90.1814

Ключові слова:

Біблія, «біблійний світ», біблійні студії, Європа, європейська цивілізація, Україна

Анотація

У статті аналізуються культурно-цивілізаційні наслідки тисячолітнього досвіду сприйняття українцями біблійної картини світу та відповідних принципів його освоєння. Засновком авторських міркувань є теза про те, саме засвоєння Біблії як сакрального тексту створило простір спільної мови – мови цінностей і мови символів. Нинішній «європейський світ», навіть вже будучи глобалізованим явищем, історично поставав як втілення ідеального, символічного «біблійного світу». У свою чергу, понадтисячолітня приналежність християнізованої України до «біблійного світу» стала надзвичайно важливим символічним маркером та культурно-ідеологічним чинником цивілізованості.

Засвоївши принцип біблійного історизму вкупі з ідеєю біблійної історії як універсальної, всесвітньої Священної історії Спасіння, наші предки, разом з іншими християнізованими народами, отримували шанс побачити себе повноправними учасниками всесвітньої історичної драми. Цей же універсальний принцип спричинив формування нової моделі міжлюдського спілкування — комунікації, котра єднала роди й племена в нації, а нації – у міжнародну єдність. Цю єдність ми й донині знаємо як Європу – або перебуваючи у ній, або прагнучи до відновлення та зміцнення зв’язків з нею. І, попри те, що ця єдність завжди виглядала як єдність політична, культурна, цивілізаційна – вона насамперед була єдністю духовною і ментальною. «Біблійний світ», як осереддя норм і символів, втілювався в різних суспільних та культурних формах великої Європи.

Автор накреслює панораму загальнокультурних ідей та цінностей, засвоєних нашими пращурами понад тисячу років тому, джерелом яких є біблійного світогляд. Зокрема, аналізується ідея (і водночас цінність) безперечного і невпинного прогресу – історичного поступу в розвитку кожної людини, кожного локального суспільства, а також людства в цілому. Показано, що можливість такого поступу обґрунтована утвердженням цінності персонального творчого зусилля у перетворенні світу – зусилля, яке передбачає творчість та ініціативу. Підставою ж для творчого перетворення світу заради людського розвитку є цінність раціонального (в тому числі наукового) пізнання світу.

Показано однак, що ідеї прогресизму, персонального творчого активізму, раціоналізму та прагматизму в європейській ментальності суттєво врівноважені кількома важливими цінностями, котрі також мають біблійне походження. У цьому зв'язку наголошено на ідеї персональної та колективної відповідальності за скоєне у світі. Така відповідальність, у свою чергу, спирається на цінність «всезагального добра». Ця цінність – як максима суспільно значущої поведінки – стає в нашій культурі потужним запобіжником персонального або групового егоїзму та партикуляризму. Означені цінності здатні реалізуватися в системі спільнот, що постійно оновлюються. Спільнота, комунікація – основа повноцінного персонального й колективного буття, як релігійного, так і світського.

На конкретних прикладах аналізу рецепції європейського біблійного досвіду діячами київської богословської традиції кінця ХІХ – початку ХХ ст. автор демонструє сприйняття київськими авторами цього періоду поліфонійної єдності європейського світу, нормативним та символічним стрижнем якої була Біблія. Автор обґрунтовано доводить, що через зіставлення зарубіжного досвіду засвоєння й застосування Біблії з вітчизняною, «домашньою» ситуацією київські дослідники-богослови об'єктивно зміцнювали ідею універсального «біблійного світу». «Біблійний світ» – як єдність духовно-символічного та етно-географічного начал, по-теперішньому кажучи, «геополітичний феномен» – дедалі глобалізувався, модернізувався. Внаслідок цього виникали виклики і на адресу української культури й суспільства, які залишаються актуальними кожного разу під час спроб модерного українського державного та національно-культурного будівництва. Актуальним авторським висновком є положення про те, що й нині наше самоусвідомлення як європейців, як повноправних членів глобальної спільноти націй потребує досвіду прочитання Біблії як джерела смислів, спільних з рештою світу, з досвідом інших народів.

Посилання

The Bible, or the books of the Scriptures of the Old and New Testaments. It has been re-translated from Hebrew and Greek into Ukrainian. (1991). Ukrainian Bible : Ukrainian Bible Societies.

Bogdashevskiy, D. I. (1907). Review: Ernest Renan. The Life of Jesus. Trudy Kievskoi duhovnoi akademii, 9, 148–151 [In Russian].

Bulgakov Af. (1891). The Ideal of Social Life by Definition of the Catholic, Reformed, and Lutheran Faiths. Trudy Kievskoi duhovnoi akademii, 9, 86–102 [In Russian].

Dictionary of Biblical Theology. Edited by Xavier Leon-Dufour. Translated from French. Kiev-Moskva : Kairos [In Russian].

Glagolev, A. A. (1901). The News of German Literature on Biblical Archeology. Trudy Kievskoi duhovnoi akademii, 11, 466–474 [In Russian].

Golovashchenko, S. (2012). Study and Teaching of the Bible in Kyiv Theological academy in XIX – early XX centuries: Monograph. Kyiv: Vydavnychyi viddil UPC. [In Ukrainian].

Gołowaszczenko Sergij. Kyiv Tradition of Scriptures Mastering: European Context and archetypes of national-religious self-awareness // the legacy of St. Vladimir. collection of works edited by Tadeusz Stegner. – Gdansk University Publishing House. Gdańsk, 2016. – S. 75–85 [In Ukrainian].

Golovashchenko, S. (2018). Kyiv in the Global Biblical World: Reflections of KTA Professors from the Second Half of the 19th and Early 20th Centuries. Kyiv-Mohyla Humanities Journal 5 [In English]. DOI: https://doi.org/10.18523/kmhj150384.2018-5.37-59

Hilarion of Kiev. A Word about Law and Grace. Translation by V. Kekoten. Electronic resource. From: http://litopys.org.ua/oldukr/ilarion.htm [In Ukrainian].

Makkaveyskiy N. (1895). Religion and Nationality as the Basis of Education. Trudy Kievskoi duhovnoi akademii, 11, 428–472 [In Russian].

Nestor the Chronicler. (1989). Chronicle of Rus. The Story of the Past Years. From Ipatsky list translated by Leonid Makhnovets. Kyiv : Dnipro [In Ukrainian].

Orda, Kh. M. (1864b). Review of Foreing Theological Literature: The Characteristic Image of Jesus. Biblical Experience. by Daniel Schenkel. Wisbaden, 1864. Trudy Kievskoi duhovnoi akademii, 10, 237-244 [In Russian].

Rybinskiy, V.P. (1902). On the Bible: Public Readings. Trudy Kievskoi duhovnoi akademii, 3, 359–382 [In Russian].

Solskiy, S. M. (1887). Bibliographical Notes: “Life and Works of St. Paul the Apostle” by Farrar. Trudy Kievskoi Dukhovnoi Akademii, 1, 140–152 [In Russian].

Tsarevskiy, A. S. (1884). Biblical Literature of the Last Year of 1883 in the West. Old Testament. Trudy Kievskoi Dukhovnoi Akademii, 5, 103–123 [In Russian].

Tsarevskiy, A. S. (1886). Biblical Literature of the Last Year of 1886 in the West. Old Testament. Trudy Kievskoi Dukhovnoi Akademii, 12, 675–712 [In Russian].

Ericsson Millard. (1999). Christian theology. Translated from English. St. Petersburg: Bible for all. [In Russian].

Chirovsky M. (1994). An Introduction to the Socio-Economic Doctrine of the Church. Lviv.[In Ukrainian].

Downloads

Опубліковано

31.03.2020

Номер

Розділ

Статті