Етика віри
DOI:
https://doi.org/10.32420/2005.36.1668Анотація
Мені іноді здається, ніби я володію якимось даром передбачення щодо того, чи збудеться обіцяне нашим Президентом чи ні. Наприклад, якщо Президент говорить, що переїде в нові апартаменти, я його словами вірю. Якщо ж каже, що розбере дощенту хмарочос в Маріїнському парку, я вже заздалегідь знаю: ні, не розбере. Навпаки, після деякої галасу цей будинок все одно добудують і заселять, причому серед нових мешканців виявиться чимало співробітників президентського Секретаріату. Якщо гарант говорить, що більше жодному корупціонера не вдасться сховатися від правоохоронних органів, я піддаю ці слова під сумнів. Зате в те, що в школах на прохання Президента з нового навчального року введуть предмет під назвою «Етика віри», вірю беззастережно.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2005 М. Поліщук

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.