Штучні та пародійні релігії: проблеми дефініції

Автор(и)

  • В'ячеслав Агєєв Institute of Philosophy National Academy of Sciences

DOI:

https://doi.org/10.32420/2021.94.2233

Ключові слова:

штучні релігії, пародійні релігії, плинні релігії, гіпер-реальні релігії, Церква Великої Качки, дискордіанство, Церква СубГенія

Анотація

У статті розглядаються явища релігієтвору епохи постмодерну, які релігієзнавці намагаються окреслити за допомогою хмари термінів: квазірелігії та псевдорелігії, синтетичні або синкретичні релігії, штучні релігії, пародійні релігії, плинні релігії, гіпер-реальні релігії. Автор аналізує специфіку застосування та примінимість цих термінів до нових релігійних течій, що конструюються в епоху постмодерну, зокрема до течій, які виникли з артефактів художньої чи популярної культури (як от Церква всіх світів, джедайство, матрицизм), та течій, у віровченні чи практиці яких яскраво виражений іронічний чи тролінговий компонент (Церква Летючого Локшинного Монстра, Церква невидимого рожевого однорога, різноманітні атеїстичні церкви) абсурдизм (дискордіанство, Церква СубГенія), та ставить питання класифікації релігій, що поєднують у собі висміювання усталених релігій з цілком щирою релігійною практикою, релігійною свідомістю, віровченням, інституціями та бажаннями змінити себе та світ у кращий бік. Автор аналізує термінологію, яку різні автори у межах різних підходів намагаються застосувати до виявів постмодерного релігієтвору, звертає увагу на проблематичність побудови стійкої системи класифікації таких утворень за умов нерозв’язаності основоположного питання релігієзнавства – загальноприйнятного визначення релігії, яке в деяких країнах виражається в юридичній площині формулюваннями, вразливими для висміювання й пародіювання методами штучних релігій. Релігієзнавство ХХ століття не змогло виробити  термінологічний апарат, який би зміг задовільно розв’язати проблему «релігія чи імітація релігії» та створити парадигму, яка б навела лад у розмитих постмодерном поняттях «релігія», «не-релігія», «імітація релігії», і навіть «імітація релігії, реалістичніша, ніж деякі релігії».

Однак вже початок ХХІ століття  побачив конкуренцію трьох термінів: гіпер-реальні релігії А.Поссамая, плинні релігії Т.Тайри та штучні релігії К.Кьюзак. На думку автора, саме термін «штучні релігії» К.Кьюзак, (попри його певний імпліцитний редукціонізм з точки зору філософії релігії) найкраще задовольняє вимоги до терміну для опису сучасних придуманих, сконструйованих, виведених з інших явищ популярної культури явищ, що називають себе релігіями, і різною мірою задовольняють вимоги класичного релігієзнавства для визначення релігії.

Посилання

Barker, E. (2012) in A. Possamai (Ed.). "Handbook of Hyper-real Religions", Lieden: Brill.

Chidester, D. (2005). Authentic Fakes: Religion and American Popular Culture. Berkeley, Los Angeles, London.

Clarke, P. B. (2006). New Religions in Global Perspective. London: Routledge.

Cusack, C. M. (2010). Invented Religions: Imagination, Fiction and Faith. London.

Cusack, C. M. Science Fiction as Scripture: Robert A. Heinlein’s Stranger in a Strange Land and the Church of All Worlds. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/229421468.pdf

Dudar, N.P., Fylypovych, L.O. (2000). Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади) [New religious trends: Ukrainian context (overview, documents, translations)]. Кyiv: Naukova Dumka.

Fylypovych, L. (2009). Природа нових релігій і перспективи конфесійного багатоманіття [The Nature of new religions and the perspectives of denominational diversity] Ukrainian Religious Studies. Special Edition 2, 183-198.

Greil, A. (1990). On the Margins of the Sacred: Quasi-religion in Contemporary

America. In T. Robbins, D. Anthony, (eds.). In Gods We Trust: New Patterns of Religious Pluralism in America. New Brunswick, 219-232.

Kolodny, A.M., Jarotskyi, P.L. (Eds.). (1999). Історія релігій в Україні: навч. Посібник (1999). [History of Religions in Ukraine: the textbook]. Kyiv: «Znannya».

Wilson, B. & Cresswell, J. (Eds.). (1999). New Religious Movements: Challenge and response.. London: Routledge.

Possamai, A. Religion and Popular Culture: A Hyper-Real Testament. Retrieved from

https://web.archive.org/web/20110807053452/http://www.peterlang.com/download/extract/14609/extract_29272.pdf

Taira, T. (2006). Notkea Uskonto [Liquid Religion]. Tampere: Eetos.

Tillich, P. (1946). Religion and secular culture. The Journal of Religion, 26 (2), 80.

Wach, J. (1958). The Comparative Study of Religions. N. Y., 48-49.

Yelenskyi, V. (2000). Новітні релігійні рухи – зони занепокоєння [New religious movements – the zones of concern]. The Human and the World, 8, 2-10.

Yuvsechko, Ya. (2010). Синтетичні неорелігії як прояв постмодерної парадигми [Synthetic neoreligions as manifestation of postmodern paradigm]. Ukrainian Religious Studies, 55, 157-163. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrr_2010_55_19

Downloads

Опубліковано

16.07.2021

Номер

Розділ

Статті