Онтологічні корені духовності

Анотація

Термін "духовність" має зараз декілька тлумачень і частина набуває відмінного, навіть протилежного змісту як у релігійних, так і у філософських вченнях. При цьому кожний під вказаним феноменом розуміє щось своє. Одні автори мають на увазі історичну свідомість, інші – цілісність психічної діяльності, треті пов'язують духовність перш за все зі світом емоцій. Без сумніву, кожне трактування духовності охоплює певну частину істини. При цьому варто зазначити, що вести мову про духовне, духовність та її значення в бутті людини можна лише за умови подолання існуючої в наукових колах упередженості та світоглядної недовіри до самого поняття "дух", "духовне". Не секрет, що проблема духовності недооцінювалась у вітчизняній науці тривалий період, що негативно позначилося, зокрема, на розумінні її змісту та сутності, трактуванні даного феномену лише з точки зору матеріалізму. З цього погляду варте уваги дослідження С.Пролєєва, який констатує, що духовне існує і проявляється в різноманітних предметних формах, діапазон яких широкий – від процесів та явищ людської психіки до соціальних інститутів, які забезпечують духовне виробництво. Духовне розуміється як особлива дійсність, "духовна сфера" людської життєдіяльності