Тлумачення характеру відношення віри й розуму, релігії й науки в українській духовній спадщині.

Анотація

Проблема інтерпретації характеру відношення віри й розуму, релігії й науки сучасними релігіє-, науко- і українознавцями, філософами й істориками науки у дослідженнях духовного розвитку України ХVІІ – ХVІІІ ст. правомірно ставиться в залежність від панівних релігійно-церковних пріоритетів цього періоду. На нашу думку, домінування релігійносвітоглядних чинників і церковних приписів та норм в інтелектуальнодуховній сфері було важливою, але не єдиною причиною порівняно слабких прагнень науки, культури, освіти в Україні цього періоду розвиватися продуктивно, самостійно, незалежно, поза опікою і контролем релігійноцерковного комплексу.