Ісмаїл Ґаспринський – епонім модернізації ісламського просвітительства та культури в Криму

Автор(и)

  • Ельмаз Асанова crimean tatars

DOI:

https://doi.org/10.32420/2021.93.2197

Ключові слова:

Ісмаїл Ґаспринський, просвітницька діяльність, публіцистика, «Терджиман», прогресивна думка, джадидизм

Анотація

Анотація: Ісмаїл Ґаспринський був відомим кримськотатарським інтелектуалом, педагогом, видавцем і політиком пантюкістом, який надихнув рух джадидистів у Центральній Азії. Однин з перших мусульманських інтелектуалів в Російській імперії, котрий усвідомлював необхідність реформації у сфері освіти, культури і модернізації тюркських та ісламських громад. Він вважається архітектором модернізму серед тюркських мусульманських підданих Російської імперії. Здобував освіту в мусульманських школах, в Російській військової академії і за кордоном (Франція та Османська імперія); повернувся до Криму, щоб заснувати одне з найважливіших етнічних періодичних видань в історії Росії - «Терджиман» (Перекладач). Ісмаїл Ґаспринський вважав, що вплив невірно спрямованої релігійної ортодоксії прирікав мусульман на культурну неповноцінність в умовах сучасної західної технологічної, військової, політичної та інтелектуальної гегемонії. Він стверджував, що прогрес вимагає реформи освіти, викладання сучасної навчальної програми сучасними методами, заохочення соціально-економічного співробітництва та культурних запозичень. Поширював свої ідеї за допомогою численних брошур та періодичних видань. Однак залишався досить поміркованим в інтелектуальному плані щодо практичного впливу на життя громад, це відчувалося до 1920-х рр. по всій Росії імперії, де жили мусульмани, а також в Туреччині, Єгипті та мусульманській Індії. Ісмаїл Ґаспринський поширював свої ідеї в основному через засновану ним в 1883 р. газету «Терджиман», яка проіснувала до 1918 р. У своїх публікаціях він закликав до єдності та солідарності між тюркськими народами і ратував за їх модернізацію через європеїзацію. Він вважав, що єдиний шлях модернізації - освіта. Широко виступав за проведення реформи освіти і критикував традиційну систему освіти в мусульманських школах, в якій велика увага приділялася питанням релігії, і розробив новий метод навчання дітей ефективному читання на їхній рідній мові і провів реформи навчальних програм.

Зокрема у нашому дослідженні буде проаналізовано період становлення і формування просвітительства кримськотатарського суспільства кінця XIX століття і початку ХХ століття, на чолі якого стояв сам Ісмаїл Ґаспринський. Саме з його ім’ям пов’язана епоха модернізації, не тільки кримського суспільства, але всього тюркського світу в усіх аспектах, зокрема у сфері освіти, релігії, культури. Також у статті подана епохальність найбільшого мислителя тюркського світу в соціально-історичній площині, через призму його літературної спадщини. З ім’ям Ісмаїла Гаспринського пов’язано заснування та розвиток просвітницького руху народів ісламського Сходу – джадидизм (новий, звуковий спосіб навчання грамоті, у широкому розумінні – оновлення). Цей напрям радикально змінив сутність та структуру початкової освіти в багатьох мусульманських країнах і на Батьківщині свого творця – Криму. Навчанню кримськотатарських дітей було надано більш світського характеру. Ісмаїл Ґаспринський розробив основу реформування традиційної мусульманської етно-конфесійної системи народної просвіти. Його «нові методи навчання» з успіхом застосовувалися не тільки в Криму, а й у Татарстані, Казахстані, Башкортостані, Таджикистані, Туркменістані, Узбекистані, Азербайджані, Туреччині, Північній Персії та в Китайському Туркестані.

Посилання

References

Abdirashidov Z. (2011). Ismail Gaspirali and Turkestan at the beginning of the 20th century: connections-relations-influence. Tyumen: Academy.

Valeeva-Suleimanova G. (2016). The processes of modernization in Tatar art in the early 20th century. Echo of Ages, 1/2, 78-85

Vozgrin V.E. (2013). History of the Crimean Tatars: Essays on the ethnic history of the indigenous people of Crimea. St. Petersburg: Nestor-History.

Gaspirali I. (1993). Russia and the East. Kazan.

Gaspirali I. (2017). Early journalism: 1879-1886. In Complete Works, t 2: Kazan-Simferopol: Institute of History. Sh. Mardzhani ASRT.

Gimadeeva L.I. (2000). Historical and linguistic analysis of the language of the newspaper «Tercüman» (1883-1918) by Ismail Gaspirali. Abstract of the dissertation for the degree of candidate of philological sciences (pp. 8-20). Kazan.

The appeal of Ismail-bey Gaspirali (1907). Al-Manar, 9, 658-673.

Osmanov Yu.B. (2014). Illuminator of the East Ismail Gaspirali. Simferopol: Business-Inform.

Answers to questions. (1883). Translator-Tercüman. 2.

Our bureaucracy (1888). Translator-Tercüman. 18.

Usmanov M.A. (1993). About the triumph and tragedy of Gaspirali's ideas. Kazan: Fund Zhien.

Yakubovych M., Ismagilov S. (2019). Islam in the modern Europe: the tradition of peace. Kiev.

Завантаження

Опубліковано

26.04.2021

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

“Ісмаїл Ґаспринський – епонім модернізації ісламського просвітительства та культури в Криму” (2021) Українське Релігієзнавство, (93), pp. 87–105. doi:10.32420/2021.93.2197.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>