Українське Православ'я з погляду А.Річинського

Анотація

В друкованих виданнях, доповідях на наукових конференціях подеколи ведеться дискусія з приводу правомірності вживання терміну "Українське Православ'я". Говориться, зокрема, що слід вживати поняття "Українська Церква", а не "Українське Православ'я", бо ж перше нібито вжите митрополитом Іларіоном (Огієнком), а друге - ні. Дехто використання терміну “Українське Православ'я" розглядає як ще один з виявів "українського націоналізму", бо ж, дивись, Православ’я є загальнолюдським феноменом і його не можна розтягувати “по национальным квартирам" (хоч автори таких міркувань давно натягли його на свою російську націю і свою Церкву як єдину спасительку Православ'я). Звучали також застереження, що на східнослов'янських теренах якогось там "власне українського Православ'я" немає, а є "Православие Русское" (“русское", а не "руське"). Не станемо тут окремо спростовувати ці точки зору. Тут ми згодні з думкою Арсена Річинського, що кожний народ має свій окремий шлях до Бога, і тільки на цьому шляху він знайде щастя і виправдання, що, засвоюючи „навіть одну й ту ж саму релігію, кожний народ знаходить в ній щось для себе найвідповідніше, найближче".