Абсолют: питання переходу премодерну і модерну до постмодерну в розумінні самодостатності як Абсолюту

Анотація

Постановка проблеми статті у загальному вигляді зводиться до того, що в сучасній філософії за умови постмодерну Абсолют поданий як певний стан людини, певний стан свідомості самодостатнього характеру.
Тема Абсолюту як самодостатності розглядається з огляду на те, що в концепціях майже всіх постмодерністських напрямів фігурує проблема Абсолюту.
Аналіз останніх досліджень і публікацій розкриває Абсолют і самодостатність в умовах премодерну і модерну. Так, в українському релігієзнавстві зазначається, що премодерн представляє Абсолют і самодостатність як щось надприродне, як Бога, який не від світу цього, а самодостатньо сущий (де не людина як Бог у своїх вищих станах духу не від світу цього), коли просто все наявне у світі є нижчим.