Подія як протиставлення повсякденності віруючого

Автор(и)

  • Юрій Борейко Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.32420/2019.87.1048

Ключові слова:

подія

Анотація

У статті здійснена спроба осмислення феномена події у релігійному вимірі. Подія розглядається як явище, яке характеризується сингулярністю, тобто індивідуальним характером вираження, належить до сфери неповсякденного, не збігається зі звичними рамками розуміння навколишнього світу та не відповідає емпіричній фактичності. Необхідність більш активного філософсько-релігієзнавчого дискурсу кореляції повсякденного і неповсякденного у сфері релігії зумовила потребу звернення до означеної проблеми. Отже, метою статті є з’ясування онтологічного статусу події, релігійний контекст вияву якої постає протиставленням повсякденності та призводить до трансформації усталеного способу життя віруючого.

Повсякденне буття характеризується рисами сакральності, демонструє потяг до трансцендентного. З цієї причини очевидним і обґрунтованим убачається поєднання явищ буденного емпіричного світу з цінностями іншого виміру буття. Наявність неповсякденного у повсякденному житті засвідчують, зокрема, елементи культової практики, оскільки вони є вираженням сакрального часу і простору, а також способом утіленням вічних цінностей. До сфери неповсякденного належать описані в Євангеліях стосунки людини з Богом, пророцтва, об’явлення, видіння як неповсякденні вияви релігійного досвіду.

Подія є протиставленням світу явищ позадосвідному світу буття, перетворенням, яке зумовлює появу нових порядків і структур. Здійснення події суперечить попереднім уявленням, тому зустріч події зі стандартною дійсністю супроводжується трансформацією повсякденності. Встановлення вкоріненості події в буття або її трансцендентного походження дає змогу визначити причини події.

В умовах секуляризованого світу людина здебільшого демонструє готовність визнати значущими події, в тому числі у всесвіті, які відповідають науковим знанням. Це відбувається навіть тоді, коли факт події ставить під сумнів фундаментальні постулати науки. З огляду на це відкриття в науці, ситуації в політиці, мистецтві, особистому житті сприймаються як масштабні події. Причому момент зустрічі з подією можна описати, наприклад, за допомогою поетичної мови, яка висловлює певні символи людського буття і постає засобом об’єктивації події як неочікуваної новації.

Натомість віруюча особа сприймає події надприродного характеру як втручання потойбічної реальності у звичний спосіб життя. Так, отримання релігійного досвіду супроводжується трансформацією повсякденності індивіда. Основою містичного досвіду релігійної традиції є досвід зустрічі з Божественним, наслідком чого постає зміна самосвідомості віруючої особи, трансформація її цінностей, смислів та значень. Тобто усвідомлення події, яка не належить до усталеного порядку, передбачає перспективу появи нової дійсності, котра суперечить попереднім уявленням.

Однією з форм набуття релігійного досвіду є процес навернення, внаслідок чого зазнають трансформації світоглядні орієнтації людини, що дає змогу пізнання власних прихованих глибин свідомості. Навернення, набуття благодаті та віри виражають раптовий або поступовий процес, за допомогою якого індивід досягає внутрішньої гармонії, усвідомлення своєї праведності, відчуття щастя, знаходить опору у вірі в реальність того, що відкрили йому релігійні переживання.

Посилання

Badiou, А. (1999). The Apostle Paul. The rationale of universalism. М.; SPb.: Moscow Philosophical Foundation: University book.

Badiou, А. (2013). Philosophy and event. Conversations with a brief introduction to the philosophy of Alain Badiou. М.: Institute of Humanitarian Studies.

Bergson, А. (2001). Creative evolution. М.: ТЕRRА.

Whatman, S. V. (2015). Mystical experience and its interpretation: problems of research (on the example of Bengali Vishnuism). Bulletin of the Leningrad State University named after A.S. Pushkin, 2(2), 251–261.

James, V. (1993). Variety of Religious Experience. SPb. : Andreev and sons.

Zizek, S. (2003). Fragile Absolute, or Why it is worth fighting for the Christian heritage. М. : Art magazine.

Ihnatovich, Е. (2004). The event and the modern philosopher. Experience and sensual in the culture of modernity: Philosophical and anthropological aspects, 42–55.

Predko, О. І. (2014). Religious experience: personal dimension. Sofia. Humanitarian and Religious Herald, 1(1), 21–25.

Downloads

Опубліковано

26.03.2019

Номер

Розділ

Статті