Славетна Київська святиня – чудотворна ікона Миколи Мокрого та її місце в східнослов'янській культурі

Автор(и)

  • Н. Верещагіна

DOI:

https://doi.org/10.32420/1999.10.840

Анотація

Славетний софійський образ Миколи Мокрого, нині зовсім забутий, був найдавнішою національною святинею і однією з перших відомих нам чудотворних ікон Київської Русі. Назва ікони пов’язана із “Чудом про немовля в Києві”, що датується дослідниками не пізніше 1090 р. Легенда розповідає про подружжя, що відправилося на паломництво до мощей Бориса і Гліба у Вишгород. Поверталися вони до Києва Дніпром у човні. В дорозі стомлена жінка задрімала і упустила у воду немовля, яке відразу потонуло. Батьки дитини у відчаї звернулися до св. Миколая “велику віру до нього маючи”, з проханням про допомогу. І справді, наступного ранку дитина буда знайдена неушкодженою на зачинених зовні полатях Софії Київської: “... дитя лежаще мокро перед образом св. Николая” [Леонид, архимандрит. Житие и чудеса св. Николая Мирликийского и похвала ему. Исследование двух памятников древней русской письменности ХІ века. - СПб, 1881. - С. 90.] Ікона святителя, під якою була знайдена чудесно врятована св. Миколаєм дитина в мокрих пелюшках, отримала назву Миколи Мокрого. Впродовж століть знаходилася вона на хорах Софійського собору в іконостасі Миколаївського вівтаря, праворуч від царських врат, займаючи місце храмового образу

Downloads

Опубліковано

06.04.1999

Номер

Розділ

Статті