Унія і "уніатизм": сучасний контекст аналізу

Анотація

Ставлення Апостольської Столиці і Римської курії до Православної Церкви під час проведення Флорентійської унії(1438-1439 рр.) змінилося після Тридентського Собору (1545-1563рр.), який ухвалив еклезіальний і сотеріологічний ексклюзивізм «Extra Ecclesia Romanum nulla solus» («Поза Римською Церквою спасіння немає»). Цим заперечувалася і відкидалася унія Католицької Церкви із «схизматичною» Православною Церквою як рівноправний церковний союз двох самостійних церковних юрисдикцій і допускалася лише інкорпорація (цебто приєднання, включення до свого складу) схизматиків після їх покаяння і прощення їхніх гріхів. Під такий посттридентський вердикт підпала Київська митрополича Церква у Берестейській унії 1596 року.