"Виникаюча теологія" для "виникаючої Церкви"

Анотація

Я сердечно вітаю книгу Романа Соловія, колегу-релігієзнавця і однодумця по богословському цеху. Автор осмислює взаємні впливи культури і Церкви на зламі модерну-постмодерну-постпостмодерну. На жаль, останній перехід випав з уваги автора, залишивши відчуття незавершеності, не-зовсім-актуальності. Якщо дослідник тільки збирається аналізувати те, що теологи «виникаючої Церкви» думають про «перехід від модерну до постмодерністської епохи», то він збирається шукати учорашній день. After-Postmodernism в тексті не фігурує, ані як вже сталий концепт, ані як передчуття. Проте, з подальшого тексту, стає зрозумілим, чому і в якому сенсі автор розглядає постмодерн як стадію модерну, тобто продовження минулого, а не міст у майбутнє.