Філософсько-культурологічні виміри трансцендентного

Анотація

Вирішення складних духовних проблем сучасного буття виводить нас на переосмислення його вищих смислів, абсолютних цінностей, сутностей. Філософсько-культурологічний світогляд, як вища форма пізнання й осмислення буття світу і людини, спрямовує нині на дослідження першопричин, сутнісних основ світопорядку, розкриття глибинних змістів того, що відбувається зі світом, соціумом, культурою і людиною, орієнтує на створення універсальних пояснювальних моделей сущого, його окремих складових. Філософсько-культурологічна рефлексія як аналітичний засіб пізнання передбачає здатність виходити за реальні сфери буття й виводить на загальнокультурні категорії світоосмислення, зокрема такі, як буття і небуття, Бог і душа, час і вічність, дух і матерія, смерть і безсмертя тощо. Саме в сенсі рефлексивної діяльності філософсько-культурологічної свідомості є можливим розгляд будь-якого феномену буття не самого по собі, а через призму простору глибинних культурних смислів, що засвідчує про метафізичний характер культури, яка пов’язана зі світом вищих, абсолютних смислів і сутностей. У культуремах відображається величезний досвід щодо генезису та історичного розвитку соціокультурного буття, зокрема релігійно-філософської культури.