Соціальне служіння Римо-Католицької Церкви в Україні як складова її місіонерської діяльності

Анотація

Церква як релігійна інституція має різноманітні форми прояву своєї присутності у суспільстві та способи реалізації свого основного покликання - проповідування Євангеліє. З-поміж різноманітних форм і способів комунікації віри, необхідність якої сьогодні актуалізується низкою об’єктивних причин, особливої уваги заслуговує так звана “євангелізація милосердям”. Зокрема, у “Декреті про місійну діяльність церкви” зазначено, що “місіонери можуть і повинні терпеливо, розсудливо й з великим довір’ям давати Христові свідчення виявом любові й добродійності і тільки так приготовляти шлях Господові...”'. Тобто свідчення словом потребує обов’язкового підтвердження вчинками милосердя. “Добру новину”, як зауважують римо-католицькі священики, не можна проповідувати голодним. Обов’язок проповідника - спочатку нагодувати, а вже потім говорити про Царство Боже; проповідуючи Євангеліє, не слід забувати про щоденні, земні речі, про насущні потреби людей . без цього Євангеліє мертве”.