Зв'язок християнського реалізму Рейнхольда Нібура та неоортодоксії
DOI:
https://doi.org/10.32420/2020.90.2095Ключові слова:
Християнський реалізм, ідеалізм, дуалізм, Рейнхольд Нібур, Карл Барт, неоортодоксіяАнотація
У статті розглянуто розвиток ідей християнського реалізму як філософської та етичної концепції Рейнхольда Нібура. Описано передумови розвитку ідей християнського реалізму, серед яких особисте ставлення Нібура до філософії та епістемології, а також практичний досвід служіння у Детройті. Визначено методологічний підхід Нібура як протиставлення ідеального та реального, з подальшим усуненням конфлікту між ними. Зазначено, що з точки зору Нібура перетворююча сили християнства коріниться у етично-метафізичному дуалізмі, де етика підпорядковує собі метафізику та дає силу до соціокультурних перетворень людства. З’ясовано, що етична концепція християнського реалізму включає в себе поділ людей на ідеалістів, реалістів та циніків. Ідеалісти – це люди, які переважно зосереджені на ідеалістичних концепціях, які у реальному світі не відтворюються, і небажання враховувати реалії світу викривлює світогляд ідеалістів, а також робить їх вразливими до маніпуляцій. Реалісти – це люди, які враховують всі чинники та всі відомі джерела впливу у реальному світі, і мають прагматичну позицію, що базується на морально-етичних якостях. Циніки – це ті, хто має прагматичну позицію стосовно світу та відносин з іншими, але вони беруть до уваги тільки особистий інтерес та егоїстичні потреби, і не обтяжують себе моральними обмеженнями. Крім того, описано відношення Нібура та інших теологів неоортодоксії: Карла Барта, Пауля Тілліха, Еміля Бруннера та Рудольфа Бультмана. Згадано полемічні відносини між Нібуром і Бартом. Зазначено, що головна розбіжність між Бартом і Нібуром полягала у відношенні до теологічної перспективи: для Барта вона була переважно догматичною, а для Нібура – етичною та апологетичною. Найбільш близькою до теологічної позиції Нібура є теологія Бруннера, але розбіжності між ними полягали у ставленні до природного закону. Зазначено, що розбіжність між Нібуром та Бультманом полягала в інтерпретації концепції міфу. У підсумку розглянуто внесок неоортодоксії у розвиток теології ХХ століття, який складається з п’яти головних досягнень: визначення теології одкровення як концепції Богопізнання, переосмислення біблійних текстів як носіїв керигми, історична контекстуалізація теологічної традиції, переосмислення ідей Реформації, екуменічний наголос у теології.
Посилання
Bingham, J. (1961). Courage to Change: an introduction to the life and thought of Reinhold Niebuhr. New York: Charles Scribner’s Sons.
Kegley, C. W., Bretall, R. W. (eds). (1952). The Theology of Paul Tillich. New York: The Macmillan Company.
Kegley, C. W., Bretall, R. W. (eds). (1961). Reinhold Niebuhr: his religious, social and political thought. New York: The Macmillan Company.
Leatt V. J. (1973). History in the theological method of Reinhold Niebuhr. Thesis for Doctor of Philosophy, University of Cape Town.
Niebuhr, H. R. (1959). The Kingdom of God in America. New York: Harper & Row Publishers.
Niebuhr, R. (1953). Christian Realism and Political problems. New York: Charles Scribner’s Sons.
Niebuhr, R. (1928). Does Civilization Need Religion. New York: The Macmillan Company.
Niebuhr, R. (1965). Man’s Nature and His Communities. New York: Charles Scribner’s Sons.
Niebuhr, R. (1960). Moral Man and Immoral Society. New York: Charles Scribner's Sons.
Robertson D.B. (ed.). (1959). Essays in Applied Christianity. New York: Meridian.