Еволюція теорії секуляризації: від монополізму до кризи

Автор(и)

  • К.І. Швалагіна

DOI:

https://doi.org/10.32420/2008.45.1893

Анотація

Теорія секуляризації належить до таких продуктів інтелектуальної діяльності, які визначають розуміння релігії, її статус в суспільстві та зміни, що відбуваються у відношеннях між вірою і невір‘ям, між церквою і державою, протягом доволі тривалого часу. Ця теорія, конституювавшись в США в середині ХХ ст., віднайшла багато послідовників як в Америці, так і в Європі, навіть в СРСР. Її обґрунтованість і цілісність, доказовість і очевидність не викликала жодних сумнівів ні у вчених, ні у релігійних і державних діячів. Було зрозуміло: суспільство звільнюється від впливу релігії і церкви, стрімко секуляризується, що невідворотно призведе до перетворення релігії на маргінальне явище, а з часом – до її згасання. Але передбачення, які робилися із безальтернативною впевненістю, не справдилися, як це показав розвиток релігійного середовища на кінець ХХ і початок ХХІ століття. Релігія не тільки не втратила свого значення для сучасної людини, але й активно повертається в публічну сферу. У відповідності до таких об‘єктивних змін теорія секуляризації зазнає істотних трансформацій, еволюціонізуючи від монополізму, який вона мала майже півстоліття, до кризи, а зрештою і до свого антиподу – теорії десекуляризації.

Downloads

Опубліковано

07.03.2008

Номер

Розділ

Статті