Осмислення православним чернецтвом церковнорелігійних, міжцерковних, соціальних проблем передунійної доби в чернечо-монастирських джерелах

Анотація

Представляє науковий інтерес розгляд чернечо-монастирського бачення церковно-релігійних, соціально-політичних, етнорелігійних проблем передунійної доби на українських землях. Інтерес продиктований наступними чинниками та причинами. По-перше, чернечо-монастирські центри з часів Київської Русі залишалися одними з найбільш стабільних у суспільстві й у своїй масі створювали досить представницьку мережу своєрідних індикаторів духовного стану руської (української, білоруської) спільноти в регіонах. Подруге, через ці духовні центри відбувалося масштабне відтворення в поколіннях всього світоглядного комплексу, що включав не лише церковно-релігійних, але й ідейні, суспільно-політичні орієнтири, моральні та культурні цінності, етнонаціональні традиції тощо. По-третє, саме з чернецтва формувалося вище духовенство, яке потім визначало позицію і курс церкви в цілому. По-четверте, монастирі в умовах суспільно-політичної швидкоплинності і непевності фактично стали збирачами, продуцентами і хранителями духовних здобутків руської спільноти