Стратегії сучасного ісламознавства

Анотація

Події останніх років призвели до перегляду концепції “біполярного світу”. Стало очевидним, що осмислення перспектив всесвітньої історії через концепт “формація”, який грунтувався на теорії “класів” і “класової боротьби”, втратив своє чільне місце у вітчизняній історії. Відтак, дедалі перспективнішою стає ідея “осягнення історії^-” шляхом співставлення та аналізу різних цивілізацій, моделі яких будуються на основі відмінних між собою типів культур і, передусім, різних релігій. Проте слід констатувати не лише суттєву зміну світоглядних парадигм при осмисленні сучасних реалій, а й те спільне, що їх об’єднує. Спадком, який залишився нам від попередніх часів і виступає однією з домінант сучасної науки, є розгляд розвитку через конфлікт, зіткнення, “єдність і боротьбу протилежностей”. Саме такий погляд превалює при оцінці нашої доби як конфліктної, що пояснюється несхожістю культурних традицій, які “вкорінені” у різні релігії. Зрозуміло, що аналогічні пояснення ведуть до невтішних прогнозів, неоднозначних за своїми наслідками. Останні залежать, зокрема, від глобального оточення України: постмодерністської суперцивілізації Заходу — постіндустріального, постхристиянського типу, з одного боку, та ісламського світу Східних територій, з іншого.