Українське православ'я: історіософське осмислення феномену
DOI:
https://doi.org/10.32420/1996.1.155Анотація
Термін “Українське православ”я” віддавна відомий дослідникам релігії. Але в значенні особливого напряму православ”я, що має суттєві відмінності від інших його національних форм в обрядово-культовій і навіть богословській сферах, він вживається порівняно недавно. Його ввів у науковий обіг І.Огієнко. Лише розуміння Українського православ”я як специфічного духовно-культурного феномену є необхідною умовою об”єктивного вивчення історії православ”я в Україні, його ролі у збереженні і розвитку вітчизняної культури. Відзначимо, що підтримуючи теорію єдиного поступального розвитку “русского” православ”я із Х до ХХ століття, богослови РПЦ, а разом з ними і світські вчені-реігієзнавці царської та радянської доби неминуче приходили до пересмикування фактів. Висновки, які характерні для певної території, вони подавали як такі, що мають “общерусское значение”. Як один із прикладів цього можна привести твердження радянських вчених, що після рішень Стоглавого Собору “русский живопис більш жорстко підкоряється церковним канонам”
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 1996 Олександр Назарович Саган
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.