Воєнно-гуманітарна проблематика в богословській спадщині греко-католицизму

Анотація

При висвітленні проблем війни і миру в католицизмі, дослідники (В.Брудзиньски, Л.Великович, М.Дюбост та ін.) подекуди опускають регіональну складову їх прояву. Мова йде про місцеві традиції в католицизмі, які мають свій специфічний підхід до вирішення даної проблематики й іноді можуть суттєво відрізнятися від „загальноприйнятої” позиції. Дослідження цієї сфери необхідно тому, що в окресленій галузі якраз позиція тих богословів, що знаходились на „окраїнах” ойкумени католицизму, в умовах міжкультурного діалогу (або зіткнення, як стверджує С.Хантінгтон) з одного боку призводила до відхилення від загальногуманного спрямування католицького вчення про війну. Прикладом може бути концепція „священної війни” епохи Хрестових походів, що мала під собою антиісламську риторику породжену не виключно на Заході, а й на Сході