Особливості ідейного протистояння в єврейському середовищі українського суспільства: мітнагіди проти хасидів

Анотація

Поява хасидизму як містичної форми іудейської традиції упродовж ХVIII століття спричинила в організаційному відношенні розкол в єврействі. Цей розкол, який охопив половину єврейського світу Центральної і Східної Європи, значною мірою був викликаний надзвичайним успіхом нового релігійного руху серед простолюдинів.
Багато дослідників (С.Дубнов, І.Берлін, З.Крупицький, Ш.Городецький, І.Епштейн, Ш.Етінгер) вказують на привабливість хасидизму, яка полягала, в першу чергу, у надмірній доступності істин, проголошуваних послідовниками Боал-Шем-Това (Бешта) – основоположника руху. Принаймні вживання морально-повчальних сентенцій, афоризмів і навіть „легендарних анекдотів” для вираження ідей хасидського вчення та їх відверта пропаганда серед простолюдинів забезпечили популяризацію цього нового руху єврейської традиції. Образно кажучи, хасиди намагались наповнити внутрішній світ людини належним чином оформленими містичними ідеями.