Особливості розвитку соціального вчення католицизму

Автор(и)

  • Петро Яроцький

DOI:

https://doi.org/10.32420/2001.20.1182

Анотація

Соціальна доктрина католицизму формувалася протягом ХХ століття – спочатку як доповнення до моральної теології, а потім набула певної автономії, збагачуючись безперервним, органічним і систематичним розмірковуванням про нові й складні соціальні проблеми. Найважливішим моментом у розвитку соціального вчення є те, що воно, будучи доктринальним ―корпусом‖, з стійкою теологічною основою , не зводиться до замкнутої теологічної системи, але доводить свою пристосованість до еволюції суспільства залежно від ситуації в світі і людських здатностей відповідати на нові проблеми і виклики часу. Це витікає з неупередженого розгляду соціальних документів всіх понтифіків – від Лева ХІІ до Іоанна Павла ІІ – і стає ще очевиднішим від ІІ Ватиканського собору. Отже, щоб зрозуміти історичний розвиток соціальної доктрини, потрібно осягнути соціально-культурний контекст кожного документу, зважити на економічні, соціальні, політичні й культурні умови, за яких вони (енцикліки, послання, інструкції) формувалися і застосовувалися.

Downloads

Опубліковано

30.10.2001

Номер

Розділ

Статті