Християнство і слов'янська писемна культура: рукописна книга

Анотація

В усі часи книга усвідомлювалась не тільки як засіб збереження й трансформації знань, але й як засіб пізнання навколишнього світу. Водночас з давніх часів вона була й предметом пізнання. Поступово складався її теоретичний феномен. Книга по суті своїй (і це склалося історично) є найважливішою формою закріплення й передачі інформації у просторі та часі. З точки зору теорії комунікації книга виступає однією з форм існування й поширення семантичної інформації, засобом організації твору індивідуальної свідомості у знакову систему для сприйняття її суспільною свідомістю. Адже еволюція книги нерозривно пов’язана з історією людства. Вона - фундамент, на якому будується культура народів. Вона допомагає суспільству зростати й удосконалюватися, запозичувати й використовувати всю масу знань, накопичених людством. Книга є найбільш повним і всебічним виразником духовної культури людства, адже її зародження і розвиток нерозривно поєднані з ним.