Етичні проблеми релігієзнавчої експертизи і нові релігійні рухи

Автор(и)

  • С. В. Качурова

DOI:

https://doi.org/10.32420/2000.14.1079

Анотація

У розвитку будь-якої науки рано чи пізно наступає такий етап, коли вона свої абстрактні теоретичні положення повинна продовжити на конкретному матеріалі. Тут метод науки досягає такої органічної єдності з предметом, що можна говорити про неї як про історично завершену науку. У понятті “експертизи" (лат. еxpertus – дослідний, спробний), як застосуванні спеціальних знань до якогось факту, входить ця досягнута наукою тотожність. Гуманітарні науки нічим не відрізняються від природних. Лише легка відмінність в терміні натякає на відмінність форми відношення. Науки про дух, таким чином, в результаті є науки, що здійснюють експертизу (психіатричну, кримінологічну, історичну, економічну, мистецтвознавчу, аналітичну тощо), науки про природу - це науки, що здійснюють експеримент

Завантаження

Опубліковано

02.06.2000

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

“Етичні проблеми релігієзнавчої експертизи і нові релігійні рухи” (2000) Українське Релігієзнавство, (14), pp. 89–97. doi:10.32420/2000.14.1079.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають