Західні місіонери на теренах України в епоху Середньовіччя: релігійні, культурні, дипломатичні контакти

Анотація

Український історик канадського походження Юрій Тис-Крохмалюк, висвітлюючи сторінки ранньої місіонерської історії ірландського чернецтва, констатує, що близько 600 р. вони з території Західної Європи вирушили далі на Схід, досягнувши земель антів і Києва. У зв’язку з цим дослідник висловлює таку думку: «Не відомо, чи ірляндські монахи були першими на нашій (українській. – Б. Б.) землі. Мабуть ні, бо ж не були вони першими ні в Бургундії, ні у Франції, ні у Швейцарії. Саме в той час зростав у силу римський культурний центр і між цими двома центрами – гелленським (галльським. – Б. Б.) і римським – виникали непорозуміння у змаганні за впливи. Ірляндські монахи, йдучи на наші землі, мабуть мали за мету поширити гелленський дух в теології і науці. Часи змінялися: були такі, коли гелленська культура розвивалася свобідно, але приходили й такі, що в поширенні її виникали труднощі й перепони. Тоді ірляндські монахи шукали для своєї діяльности нових спокійних центрів»