Особливості християнсько-богословського витлумачення поняття "особистість"
DOI:
https://doi.org/10.32420/2007.43.1870Анотація
Поняття «особистість» багатозначне і багатогранне у своїй основі, а тому повсякчас складало в науці неабияку трудність у визначенні його сутності і змісту. Приміром, в Античності «особистість», як така, розчиняється в понятті «суспільство». «Людини» ще немає, а є рід, громада, народ, які лише кількісно утворюються з маси різних індивідів, керованих і підпорядкованих якійсь одній ідеї (звичаєвій, родо-плем’яній чи етнорелігійній), обстоюваній цим суспільством. Іншими словами, в таких суспільствах окремий індивід не був єдиним і неповторним у своєму роді; його індивідуальність (розуміємо – особистість) зводилася лише до загального, колективного. Це підтверджують іудейські та ранньохристиянські тексти.
Завантаження
Опубліковано
19.06.2007
Номер
Розділ
Статті
Як цитувати
“Особливості християнсько-богословського витлумачення поняття ‘особистість’” (2007) Українське Релігієзнавство, (43), pp. 76–85. doi:10.32420/2007.43.1870.