Греко-католицькі і римо-католицькі відносини в Австро-угорській імперії: проблема латинізації і українізації

Автор(и)

  • Надія Стоколос

DOI:

https://doi.org/10.32420/2000.16.1111

Анотація

Греко-католицька церква хоч і не була вирішальним чинником національного самовизначення в Галичині, однак зробила значний внесок в подолання кризи національної ідентичності у ХІХ ст. Східний обряд був одним із найусталеніших чинників, який відрізняв греко-католиків від римо-католиків, українців від поляків. Мовні відмінності не були настільки великими, щоб відрізняти галицьких українців від галицьких поляків. Обидві мови так багато запозичили одна від одної протягом століть, що стали взаємозрозумілими, близькими, що загрожувало русинам (українцям) Галичини не лише мовною, а й етнічною асиміляцією. На початку ХІХ ст. самозрозумілою річчю було трактування русинської (української) мови галичан як діалекту польської. Тому в ХІХ ст. була зроблена спроба змусити українців перейти на латинський алфавіт.

Завантаження

Опубліковано

05.12.2000

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

“Греко-католицькі і римо-католицькі відносини в Австро-угорській імперії: проблема латинізації і українізації” (2000) Українське Релігієзнавство, (16), pp. 31–40. doi:10.32420/2000.16.1111.