Міжконфесійний діалог як складова культурноцивілізаційних відносин

Автор(и)

  • Валерій Володимирович Климов

DOI:

https://doi.org/10.32420/2009.50.2063

Анотація

Нинішній високий статус діалогу як широко практикованого методу розгляду й розв‘язання проблемних, спірних чи конфліктних питань, з якими доводиться стикатися людству, є свого роду підсумком тисячолітнього відбору надійних і ефективних засобів порозуміння, примирення, організації цивілізованого співжиття різносвітоглядного, поліконфесійного, мультиаксеологічного, плюралістичного світу людських спільнот, їх окремих груп або осіб. Чи не найголовніші риси ще античного філософського діалогу – бути антитезою догматизму, ставити під сумнів звично усталене, законсервоване як аксіома, змушувати опонента дослухатися до іншої думки, зрозуміти протилежну позицію – дивним чином збереглися до наших днів, набуваючи конструктивної семантики навіть тоді, коли діалоги, зокрема між церквами, закінчуються без очікуваного консенсусу.

Завантаження

Опубліковано

10.03.2009

Номер

Розділ

Статті

Як цитувати

“Міжконфесійний діалог як складова культурноцивілізаційних відносин” (2009) Українське Релігієзнавство, (50), pp. 269–279. doi:10.32420/2009.50.2063.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>