Проблема майбутнього в філософсько-релігієзнавчому дискурсі: методологічний аспект

Автор(и)

  • Віта Володимирівна Титаренко

DOI:

https://doi.org/10.32420/2017.84.786

Ключові слова:

прогноз як специфічний тип пізнання, майбутнє, релігійна ситуація, релігійний процес, прогнозування релігійних процесів, принцип антропності, векторність часових змін, практичне релігієзнавство

Анотація

В статті окреслено методологічні проблеми філософсько-релігієзнавчого дискурсу прогнозної діяльності, розглянуто прогноз як специфічний тип пізнання, суб’єкт-об’єктну взаємообумовленість пізнання в умовах прогнозування. Аналіз активності пізнавальної діяльності суб’єкта потребував, в свою чергу, розгляду принципу антропності та векторності часових змін. Вирішення проблеми об’єктивності наукового аналізу релігійної дійсності, формулювання відповідного прогнозній діяльності науково-категоріального апарату, через уточнення і дефініювання окремих понять, покликаний сфокусувати ракурс релігієзнавчого дослідження і адекватно виокремити й прогнозувати саме релігійний аспект суспільного життя

Downloads

Опубліковано

09.01.2018

Номер

Розділ

Статті