Принцип субсидіарності: уроки соціального вчительства Католицької Церкви

Автор(и)

  • Cергій Присухін

DOI:

https://doi.org/10.32420/2018.86.705

Ключові слова:

соціальне вчення Католицької Церкви, принцип субсидіарності, спільне благо, свобода і гідність людини як особи

Анотація

Анотація. У статті проаналізовані досягнення Соціального Вчительства Католицької Церкви, репрезентовані працями Лева ХІІІ, Пія ХІ, Пія ХІІ, Івана Павла ІІ, що розкривають змістовні характеристики поняття «принцип субсидіарності», його роль і значення в системі християнських цінностей. Принцип субсидіарності робить можливими такі взаємовідносини в соціальному житті, коли спільнота вищого порядку не втручається у внутрішнє життя спільноти нижчого порядку, перебираючи на себе належні тій функції; заради спільного добра, спільного блага вона надає їй у разі потреби підтримку й допомогу, узгоджуючи у такий спосіб її взаємодію з іншими соціальними структурами. Принцип субсидіарності скеровує соціальну практику на утвердження спільного блага в людському співтоваристві. Поширення і застосування принципу субсидіарності протистоїть небезпеці «одержавлення» суспільства та найзагрозливіших проявів колективізму, обмежує абсолютизацію влади, бюрократизацію державних і соціокультурних структур, стає одним із гарантів дотримання прав і свобод громадян своєї країни.

Downloads

Опубліковано

03.07.2018

Номер

Розділ

Статті